День Незалежності України: свято у робочому режимі
loader

День Незалежності України: свято у робочому режимі

  • День Незалежності України свято у робочому режимі

День Незалежності у нинішніх умовах – відправна точка для багатьох процесів всередині суспільства, віха неповернення до радянського минулого та привід озирнутися на життя молодої Української держави.

Україні гостро бракує досвіду державності. Країна, керівники якої з 1991 року багато говорили про унікальність і населення, і території, потерпає від браку фахової управлінської еліти та викристалізуваних національних інтересів. Це особливо помітно на фоні сусідів, низка з яких грішить у міжнародних відносинах рудиментами імперської свідомості. Проте буде неправильним говорити, ніби незалежність для нас почалася з 2014 року, оскільки без роботи над помилками, допущеними у перші десятиріччя незалежності, ми ризикуємо безповоротно втратити її здобутки.

Сьогодні на першому плані суспільної уваги – гібридний конфлікт на Донбасі. Після анексії Криму спроможність дати відсіч (так, дуже дорогою ціною) стала для України визначальною у збереженні своєї ідентичності. Мова йде не лише про площу втрачених територій та кількість населення, яке живе в умовах окупації, а про стресову для держави та її громадян ситуацію. Ми проти власної волі усвідомили, що у нинішньому неспокійному світі Україна повинна чітко проголошувати власні інтереси та вчитися їх захищати.

Традиційно День Незалежності – привід озирнутися на минулі роки. Україна довела і собі, і своїм західним партнерам спроможність вистояти. Збройні Сили стали потужною армією з народним  тилом. Тому з нами матимуть справу та допомагатимуть, звісно, у певних межах: ніхто не створюватиме собі конкурентів. Повірте, що потенціал України у світових центрах впливу добре прорахували, і реалізовувати його доведеться не завдяки, а проти існуючих трендів.

Українська армія демонструє боєздатність у реальних умовах, проте це не знімає низки загрози по всьому периметру російсько-українського кордону. Ситуація в Азовському морі позначили обмеженість ресурсів та потребу  у маневруванні в умовах агресивних дій Росії. Ми і досі не маємо зобов’язуючих договорів з потужними союзниками, і російська агресія на Донбасі заважає вести мову про їх підписання та втілення в життя. Україні доведеться покладатися на власні сили та здійснювати асиметричні кроки у не надто сприятливих умовах – сьогодні це аксіома.

Внутрішні зміни для України є потрібними, але спарена виборча кампанія не дає надії на ефективні перетворення ближчим часом. Світовий тренд популізму в Україні має неабиякі традиції та накладається на значною мірою консервативне суспільство. Прагнення здобути або утримати владні висоти не сприятиме ухваленню складних завдань, нам пропонуватимуть часто надто прості шляхи, які апріорі не можуть бути вірними. Чи готове суспільство до цього? Питання є риторичним  лише на перший погляд.

Найближчі 12-15 місяців – період балансування України в умовах загрози повернення російського впливу шляхом перемоги на президентських та парламентських виборах. Обидві кампанії мають всі шанси стати одними з головних битв у гібридній війні, де змагання буде йти насамперед за мізки та свідомість людей. Тому стабільність та внутрішня зрілість суспільства у цій ситуації набуває першочергового значення.

На державному рівні завдання України задля наповнення реальним  змістом незалежності  виглядають більш очевидними. Відновлення територіальної цілісності та практична реінтеграція тимчасово втрачених територій. Побудова помісної православної церкви як елементу боротьби за свідомість громадян країни. Формування позитивного іміджу країни у сучасному світі без шароварщини. Європейська та євроатлантична інтеграція як процес, значення якого може бути важливішим за результат.

Давайте спробуємо усвідомити головні завдання. Не піддаватися зневірі та критично аналізувати здобутки держави в контексті світових подій. Усвідомити, що час для легких та безболісних перетворень в економіці минув, тому потрібно шукати поєднання деолігархізації та зростання ролі малого та середнього бізнесу з покращенням інвестиційного клімату. Знайти рецепти побудови успішної нації на засадах її процвітання та задоволення інтересів не купки політиків, а мільйонів громадян, дати їм привід пишатися Україною не лише в святкові дні.

Сьогодні вже ніхто не наважиться сказати, що Україна не заслуговує незалежності. Головне завдання суспільства – створити реальні механізми для кожного бажаючого докластися до її становлення, розвитку держави та її модернізації. Зберегти та розвинути незалежність.

Євген Магда, для FNI


Залишайтеся в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал в Telegram