Під час зустрічі віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішина з Генсеком Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич 4 листопада було обговорено декілька питаннь. Вони зокрема стосувались ратифікації Україною Стамбульської Конвенції, гендерної рівності, протистояння домашньому насильству, захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Про це повідомляється на офіційному сайті Уряду.  

 «Україна демонструє значний прогрес у питаннях боротьби з домашнім насильством, а також насильством за ознакою статі. Цього вдалося досягти завдяки увазі до проблеми на найвищому політичному рівні», – відмітила Ольга Стефанішина.

Вона зазначила першочерговий вплив Указа Президента «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства» на заходи, що стосуються захисту прав постраждалих від насильства людей.  

Крім того, низка заходів, направлених на прищеплення населенню норм високоморальної поведінки, передбачена Державною програмою запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі до 2025 року, що її затвердив Уряд.

«Цьогоріч Уряд вперше виділив фінансування для кожного регіону на створення необхідних притулків, денних центрів та кризових кімнат. Це важливо, бо тепер і маленькі українські міста матимуть більше можливостей для захисту своїх мешканців від домашнього насильства», – заначила український віце-прем’єр.

Рада Європи і надалі співпрацюватиме з Україною, яка вже має значні успіхи в боротьбі із насильством, запевнила Генеральний секретар Ради Європи.

Актуальна на сьогодні зміна клімату несе за собою нові загрози, що стосуються безпекових ризиків та загроз порушення прав людини. І цей напрямок теж має стати об’єктом, куди направлятимуть свої зусилля партнери, зазначили обидві сторони зустрічі.

Щодо ратифікації Стамбульської Конвенції, Ольга Стефанішина відмітила її необхідність. Сторони обговорили подальші  ймовірні комунікаційні кроки із цією метою.

Стосовно внутрішньо переміщених осіб Стефанішина відмітила недосконалість нормативно-правової бази у міжнародному контексті, де б містились норми із захисту прав такого контингенту. Від української сторони надійшла пропозиція зі створення групи міжнародних експертів, на яких було б покладене завдання зі вдосконалення міжнародної нормативно-правової бази для захисту ВПО. Тут був би корисним досвід таких країн як Україна, Грузія тощо.