Незважаючи на опір Польщі та Угорщини, країни ЄС домовилися про розподіл мігрантів

Незважаючи на опір Польщі та Угорщини, країни ЄС домовилися про розподіл мігрантів

Країни ЄС досягли домовленості у справі розселення мігрантів: незважаючи на те, що Польща та Угорщина були проти, для досягнення угоди вистачило кваліфікованої більшості.

 

Про це повідомляє RMF FM.

 

Міністри внутрішніх справ країн-членів Європейського Союзу ухвалили у четвер у Люксембурзі рішення про так звану "примусову солідарність". Це стосується переселення мігрантів, які прибувають через Середземне море до Італії чи Мальти.

 

Угоду підтримали такі країни, як Франція, Німеччина та Італія.

 

Згідно з пропозицією Швеції, яка зараз очолює Раду ЄС, країни матимуть три варіанти: вони зможуть приймати мігрантів, платити за тих, кого не ухвалили, або обрати так звану "оперативну допомогу".

 

Ця позиція тепер обговорюватиметься з Європейським парламентом. Мета полягає в тому, щоб міграційний пакет набув чинності на початку року.

 

За оцінками, близько 30 000 мігрантів можуть щороку прибувати до Європейського Союзу. На Польщу припадатиме близько 2 000 з них.

 

"Вартість" одного неприйнятого біженця було узгоджено на рівні 20 000 євро. Тому неважко підрахувати, що відмова Польщі приймати мігрантів може коштувати до 40 мільйонів євро.

 

Польща виступила проти шведської пропозиції, оскільки вважає, що де-факто буде змушена приймати мігрантів і матиме лише вибір між тим, щоб ухвалити їх або заплатити фінансовий еквівалент 20 000 євро за кожну неприйняту особу.

 

Міністр внутрішніх справ Швеції Мальмер Стенергард зізналася, що не вірила у можливість досягнення угоди. За її словами, це історична угода, тому що так багато країн змогли об'єднатися навколо неї. Вона нагадала, що це була "важка робота" багатьох попередніх президентів, а також Європейської комісії, яка протягом трьох років домагалася цієї угоди.

 

Зі свого боку, комісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон визнала, що протягом кількох років пакет з питань притулку та міграції блокувався у Раді ЄС, він був "токсичним". Тому, за її словами, ЄС зробив великий крок. "Між нами знову панує дух солідарності та довіри", - сказала вона.

 

Стенергард наголосила, що за угоду проголосувала "дуже солідна більшість". Лише дві країни виступили проти.

 

Нагадаємо, Конституційний суд Литви в середу визнав неконституційним закон 2021 року, який дозволяє владі утримувати мігрантів під вартою в центрах утримання – його ухвалили на тлі спричиненої Білоруссю міграційної кризи.

 





Країни ЄС досягли домовленості у справі розселення мігрантів: незважаючи на те, що Польща та Угорщина були проти, для досягнення угоди вистачило кваліфікованої більшості.

 

Про це повідомляє RMF FM.

 

Міністри внутрішніх справ країн-членів Європейського Союзу ухвалили у четвер у Люксембурзі рішення про так звану "примусову солідарність". Це стосується переселення мігрантів, які прибувають через Середземне море до Італії чи Мальти.

 

Угоду підтримали такі країни, як Франція, Німеччина та Італія.

 

Згідно з пропозицією Швеції, яка зараз очолює Раду ЄС, країни матимуть три варіанти: вони зможуть приймати мігрантів, платити за тих, кого не ухвалили, або обрати так звану "оперативну допомогу".

 

Ця позиція тепер обговорюватиметься з Європейським парламентом. Мета полягає в тому, щоб міграційний пакет набув чинності на початку року.

 

За оцінками, близько 30 000 мігрантів можуть щороку прибувати до Європейського Союзу. На Польщу припадатиме близько 2 000 з них.

 

"Вартість" одного неприйнятого біженця було узгоджено на рівні 20 000 євро. Тому неважко підрахувати, що відмова Польщі приймати мігрантів може коштувати до 40 мільйонів євро.

 

Польща виступила проти шведської пропозиції, оскільки вважає, що де-факто буде змушена приймати мігрантів і матиме лише вибір між тим, щоб ухвалити їх або заплатити фінансовий еквівалент 20 000 євро за кожну неприйняту особу.

 

Міністр внутрішніх справ Швеції Мальмер Стенергард зізналася, що не вірила у можливість досягнення угоди. За її словами, це історична угода, тому що так багато країн змогли об'єднатися навколо неї. Вона нагадала, що це була "важка робота" багатьох попередніх президентів, а також Європейської комісії, яка протягом трьох років домагалася цієї угоди.

 

Зі свого боку, комісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон визнала, що протягом кількох років пакет з питань притулку та міграції блокувався у Раді ЄС, він був "токсичним". Тому, за її словами, ЄС зробив великий крок. "Між нами знову панує дух солідарності та довіри", - сказала вона.

 

Стенергард наголосила, що за угоду проголосувала "дуже солідна більшість". Лише дві країни виступили проти.

 

Нагадаємо, Конституційний суд Литви в середу визнав неконституційним закон 2021 року, який дозволяє владі утримувати мігрантів під вартою в центрах утримання – його ухвалили на тлі спричиненої Білоруссю міграційної кризи.