Віце-прем'єр з євроінтеграції Ольга Стефанишина заявляє, що першу неформальну оцінку Єврокомісії щодо прогресу України у виконанні "кандидатських критеріїв" буде представлено у травні, і на той час Київ завершить виконання більшості з них.
Про це вона заявила під час спілкування із журналістами у Києві.
Стефанишина стверджує, що представленню оцінки передуватиме обговорення між державами-членами та Україною, яке відбудеться у березні, однак першої формалізованої оцінки варто чекати лише наприкінці весни.
"Ми розраховуємо, що у травні, коли буде засідання General affairs council (Рада ЄС із загальних питань), така оцінка буде представлена. Можливо, попередні розмови відбуватимуться також у Києві, під час візитів різного рівня. А вже 20 березня я візьму участь у неформальному засіданні Ради із загальних питань, де ми проговоримо всі 7 рекомендацій та визначимо конкретну дату (подання Єврокомісією її оцінки)", – заявила Стефанишина.
Як відомо, ЄС при наданні Україні статусу кандидата визначив 7 критеріїв, виконання яких є обов'язковою умовою для подальшого зближення, зокрема для початку переговорів щодо вступу України до ЄС.
Наразі є лише експертні оцінки того, як Україна виконує "кандидатські вимоги". Офіційна оцінка з боку ЄС буде представлена лише у жовтні. Однак для того, щоб допомогти Києву визначити проблемні точки, Єврокомісія погодилася надати навесні "усну проміжну оцінку" прогресу України. Дата такого подання наразі не оприлюднилася.
Рада ЄС із загальних питань планує засідання 30 травня у Брюсселі, проте зі слів Стефанішиної випливає, що для розгляду українського питання представники країн-членів ЄС можуть зібратися окремо і "дата засідання ще не визначена".
"Я запрошу колег до України і вважаю, що це засідання General affairs council могло б відбутися у Києві", – пояснила вона.
Стефанишина також вважає, що на той час Україна майже повністю завершить виконання 7 критеріїв.
"Кілька блоків у нас уже політично завершено, залишилися технічні питання... Залишаться завдання щодо імплементації закону про національні меншини", - пояснила вона.
Зокрема, за оцінкою віце-прем'єра, ВР на той час ухвалить закон про структурування рекламного ринку в Україні, що дозволить Києву заявити про виконання критерію реформи медіа.
"Главу НАБУ призначено; концепцію реформування правоохоронних органів підготовлено і має бути схвалено рішенням президента; завершиться процес відбору членів ВККС. Таким чином ми закриваємо антикорупційний, правоохоронний та судовий блок", – пояснила вона.
Ольга Стефанишина також впевнена у позитивній оцінці реформи системи відбору суддів Конституційного суду, незважаючи на те, що Україна не призначатиме 7-го члена Консультативної групи експертів (КДЕ), як рекомендувала Венеціанка, а зробить інші зміни. "Ми не знайшли жодних юридичних підстав для того, щоб був сьомий експерт. Ми провели переговори з Венеціанською комісією та Єврокомісією і домовилися, що модель відбору суддів КСУ базуватиметься на моделях, які діяли для інших судових органів, як ВСП: рішення ДДЕ буде прийматися чотирма голосами", - пояснила вона.
За словами віце-прем'єра, цей похід у Єврокомісії підтримали: "З цього приводу ми домовилися з Єврокомісією та продовжуватимемо говорити про те, як запустити конкурс – ми розраховуємо на запуск наприкінці квітня".
Також розрахунок Стефанішиної ґрунтується на тому, що ЄС зарахує "антіолігархічний" критерій, незважаючи на те, що Україна не поспішає виконувати в його первісному вигляді. Про це докладно йшлося у статті "Кінець закону про олігархи? Які претензії до нього підготувала Венеціанка". Натомість, уряд обіцяє переключитися на зменшення впливу олігархів через антимонопольні та актикорупційні заходи, без створення суперечливого "реєстру олігархів". "За часів війни naming and shaming, тобто назва певних осіб, які підпадають під дію цього закону, не є пріоритетом", - пояснила віце-прем'єр.
