Політичне значення зустрічей Ентоні Блінкена з президентом Володимиром Зеленським та міністрів Ігорем Лавровим, загалом загальний стан справ у нинішній Україні для Front News оцінює політолог, директор Інституту Світової політики (Київ) Євген Магда.
- Євгене, що, на вашу думку, дала зустріч Ентоні Блінкена та Зеленського?
Євген Магда: Вважаю, що візит Ентоні Блінкена до Києва став частиною підготовки держсекретаря США до переговорів із Сергієм Лавровим, які відбудуться 21 січня. Глава американської дипломатії спілкувався із союзниками, відточуючи свою позицію на майбутніх переговорах. США всіляко наголошують на підтримці України, і в контексті його візиту прозвучала готовність виділити Україні ще 300 мільйонів доларів допомоги.
- До речі, тут питання - чи планується відставка Єрмака, яку вимагають США?
Євген Магда: Не вважаю реалістичною відставку Андрія Єрмака з посади голови президентського офісу. Він замкнув на себе важливі міжнародні контакти, активно коментує те, що відбувається у світі, не маючи для цього жодних повноважень. На мою думку, він почувається продюсером Зеленського.
- Сьогодні відбувається зустріч зустріч Блінкена з Лавровим. Навіщо потрібна ця зустріч? Хіба Москві не було продемонстровано позиції Заходу?
Євген Магда: Переговори – частина політичної культури Заходу, і у Росії про це добре знають. Ентоні Блінкен у Києві наголосив, що письмових відповідей на «гарантії безпеки», запропоновані Росією, не буде, а низка з них є неприйнятними. Але США, як найпотужніша держава у світі, не може собі дозволити ігнорувати переговорний процес, адже в такому разі його просто звинуватить у боягузтві. Росія робить ставку на підкреслено хамську манеру поведінки, навіть Захід теж посилюють свою риторику.Зазначу, що Кремль наголошує на своєму намірі обговорювати гарантії безпеки із Заходом, при цьому ігнорує заклики Володимира Зеленського провести прямі переговори з Володимиром Путіним. Росія всіляко підкреслює, що їй нема про що говорити з Україною, пропонуючи їй вести діалог із підконтрольними Кремлю маріонетками на Донбасі.
- Як заявив Байден, Росія шукає своє місце між Китаєм та Заходом, тому війна для Путіна є небажаною. Але які об'єктивні фактори провокують війну, а які стримують її?
Євген Магда: Перше та головне – війна триває з 2014 року, її жертвами стали близько 14 тисяч людей. Росія може піти на розширення агресії, але тоді на неї чекають анонсовані Заходом економічні санкції. З іншого боку, непрофесійне управління українською економікою зробило нашу країну вразливою. І Росії, як часом здається, достатньо чинити психологічний тиск і чекати на колапс в енергетиці, від якого Україна не гарантована. Захід досить несподівано для Росії енергійно підтримує Україну принаймні на словах, хоча Великобританія поставила кілька тисяч протитанкових коштів, на озброєнні українських військових є і американські ПТРК Javelin, і українські ПТРК «Стугна».
- Як заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, Росія готова до того, щоб зустрітися з президентом Володимиром Зеленським будь-де. Проте вона готова обговорювати лише виконання Мінських угод.Але, наскільки я розумію, цих угод уже немає, вони нездійсненні?
Євген Магда: Путін не готовий зустрічатися із Зеленським, оскільки він зобов'язаний говорити про Донбас і Крим, а ці теми Кремлю не подобаються. Тому РФ наполегливо намагається посадити Україну за стіл прямих переговорів зі своїми маріонетками, але безуспішно. Мінські угоди існують, оскільки політично Україна, Німеччина та Франція не можуть собі дозволити їх вийти, а Росія просто не має наміру їх виконувати.
- Захід наполягає, що Росія зірвала свою частину виконання Мінських угод, однак Росія вказує, що не виконано пункт 11 (не проведено конституційної реформи). Яке остаточне рішення? Україна вийшла із цих угод чи намагається їх переформулювати?
Євген Магда: Як би не сперечалися про порядок виконання Мінських угод, починатися їхнє виконання має з припинення вогню. Системного успіху у цьому питанні немає. Нагадаю, що Росія та бойовики, всупереч домовленостям Нормандської четвірки у грудні 2019 року у Мінську, так і не допустили представників Міжнародного Червоного Хреста до українських полонених на Донбасі. Вже понад два роки не виконуються елементарні з погляду гуманітарного права речі. Ні переформулювати Мінські угоди, ні просто так змінити склад переговорників не можна – з цим мають погодитись всі учасники Нормандської четвірки, але Росія на такий варіант не піде.
- Президент Франції Макрон заявив, що Європа має вести окремо розмову Україною з Росією, без США, і пропонує відновити Нормандський формат. При цьому він каже, що Європа має тиснути на Росію з питань цивільних прав та неприпустимості терактів на території зарубіжних держав. Це зрада чи навпаки – Європа має намір посилити тиск на Росію?
Євген Магда: Еммануель Макрон є заручником президентської кампанії у Франції, у контексті якої він і робить багато заяв. Європа і «тиснути на Росію» - поки що для мене не пов'язані поняття, можливо, тому що в Європі багато російських агентів впливу. Але можу наголосити, що позиція ЄС щодо агресивних дій Росії стала жорсткішою, і санкції у разі розширення агресії проти України Європейський Союз запровадить.
- КПРФ внесла 18 січня до Держдуми законопроект про визнання ДНР та ЛНР. Представники США та Європи на зустрічі НАТО з Росією говорили про те, що санкції буде застосовано лише у відповідь на військове вторгнення. А в цьому випадку про вторгнення не йдеться. Чи можна сказати, що Росія переграла Захід? І чи буде Україна після цього наполягати на тому, щоб Захід все ж таки застосував санкції?
Євген Магда: Запропонований російськими комуністами законопроект про визнання так званих ДНР та ЛНР – найімовірніше, пробна куля та імітація демократії в Росії.Нагадаю, що самопроголошені на Донбасі республіки не можуть існувати без російської військової та економічної допомоги, більш того – за кілька останніх років там роздано близько 600 тисяч російських паспортів. Ось за це необхідно вимагати запровадження санкцій уже сьогодні.
- Що означає можливе визнання Росією ДНР-ЛНР? Росія намагається гарантувати неприєднання України до НАТО за «Грузинським сценарієм»?
Євген Магда: Подібний крок може стати приводом для санкцій проти Росії, тому вона поки що його уникатиме. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголошував, що Україна може стати членом НАТО, навіть маючи окуповані території. Думаю, що для Грузії в Альянсі є аналогічний сценарій.
- Цей тиждень запам'ятався тим, що в Україні розпочався процес над п'ятим президентом – Петром Порошенком. Під час суду він казав, що повернувся до країни, щоб бути єдиним із Україною, щоб надати підтримку. Чи справді Порошенко лишається впливовою фігурою і на що він може вплинути у разі війни?
Євген Магда: Петро Порошенко обрав правильну тактику у відповідь на переслідування з боку влади Він не лише повернувся до України, а й зробив це на створеній ним інформаційній хвилі. Її лейтмотив – мій ворог – Путін, а Зеленський – лише мій опонент. Порошенко після поразки на президентських виборах 2019 року не пішов із політики, зумів стати депутатом парламенту і сьогодні посідає друге місце у президентському рейтингу. Так, він впливовий і авторитетний.
- Наскільки серйозне переслідування Петра Порошенка? Чи не надто слабка лінія прокуратури? Йдеться про вугільну справу, побудовану на розмові Медведчука, тоді як журналісти різних видань опублікували набагато вагоміші матеріали щодо контрабанди.
Євген Магда: Підозра Порошенка не підписала генеральний прокурор Ірина Венедиктова, і це багато про що говорить. Влада не вперше за часи президентства Зеленського намагається дістати Порошенка, але особливих успіхів у цьому питанні поки що не демонструє. «Вугільна справа» - це прагнення команди Зеленського ув'язати разом Порошенка та Медведука, обнуливши популярність лідера «Європейської солідарності».
- Чи переважує шкоду, завдану рішенням Порошенка ввозити вугілля з окупованих територій ту користь, яку він приніс як головнокомандувач?
Євген Магда: Вибачте, але питання не коректне. Україна взимку 2014\2015 року купувала вугілля у деяких шахт, які перебували на захопленій бойовиками території, але зареєстровані як юридичні особи на підконтрольній території. Сьогодні, коли президентом є Володимир Зеленський, Україна купила у Росії (держави-агресора) вугілля на 1,5 мільярда доларів. Вам це не здається дивним?
- Чи є паралелі між справою Порошенка та справою Саакашвілі? Це політично мотивовані справи чи ні?
Євген Магда: Думаю, коли йдеться про колишніх президентів, то політичний компонент, безумовно, є, але порівнювати за формальними ознаками політичний вплив Порошенка в Україні та Саакашвілі у Грузії складно. Нагадаю, що Міхеїл Саакашвілі вже кілька років є громадянином України.
- Як можна оцінити дії Саакашвілі? Чи справді його повернення відіграло якусь політичну роль?
Євген Магда: Я вважаю, що Міхеїл Саакашвілі робив ставку на своє повернення як каталізатор для своїх прихильників, проте ця подія поєднала і його опонентів. Чисто по-людськи така відвага викликає повагу, але політично він не досяг поставлених результатів.
- Омбудсмен України Людмила Денісова заявила, що Саакашвілі потрібна психологічна та фізична реабілітація. Наскільки може бути вагомим те, що Саакашвілі – громадянин України? Чи може вимагати Україна його звільнення чи екстрадиції до України?
Євген Магда: Україна намагається захищати свого громадянина всіма доступними методами, але розраховувати на його швидке повернення, звісно, складно.
- Як Ви оцінюєте дії нинішньої влади Грузії щодо України? Наскільки вони дружні?
Євген Магда: У травні 2021 року у Батумі лідери Грузії, Молдови та України створили Асоційоване тріо – об'єднання держав, які прагнуть прискорити європейську інтеграцію. Ідея хороша, її треба наповнити реальним змістом. Ситуація навколо Саакашвілі відносини України та Грузії, безумовно, не покращує.
- Чи є ймовірність того, що в найближчому майбутньому Україна та Грузія стануть членами НАТО?
Євген Магда: Думаю, поки що мова повинна йти про отримання нашими країнами Плану дій щодо досягнення членства – ПДЧ. І якщо це відбудеться на саміті НАТО в Мадриді влітку цього року, це буде успіхом.
