Ректор КНУ Володимир Бугров ділиться думками про українську вищу освіту в спеціальному проєкті Тиждень, присвяченому 30-річчю відновлення Незалежності України. Найцікавіше розміщено на офіційній сторінці КНУ імені Тараса Шевченка у Facebook.
"Ми практично відійшли від освіти імперських моделей, коли університет був державним інститутом, зорієнтованим на виконання завдань політики й ідеології. Але й "надання послуг" у вигляді "отримання" диплому також нікому не цікаве - ні українським, ні іноземним студентам. Наслідки такого типу "надання послуг" ми вже маємо: відтік українських студентів у зарубіжні університети, невизнання наших дипломів в інших державах", - зазначає ректор КНУ.
На його думку, традиційне завдання вищої освіти - бути в єдності з ринком праці в усіх сферах: і гуманітарній, і технологічній, і промисловій, - визначає нині перспективу стабільності й розвитку України. Володимир Бугров наголошує, що варто акцентувати увагу на потребі гнучкого балансу між академічною, саме університетською освітою, фахом і професією, які має давати університет, та практичністю освітніх програм для ринку праці. "І такий баланс має бути різними для бакалаврату і магістратури. Магістерські програми не можуть бути стислим повтором бакалаврських, чим часто грішать", - підкреслює він.
Водначас ректор КНУ наголошує, що випускник університету - це передовсім особистість. Тому гуманітарна складова, що сприяє формуванню критичного мислення, знанню загальноцивілізаційного розвитку, усвідомленню цінностей держави та її місця на мапі світу, осмисленню викликів та трансформацій сучасного динамічного світу, - є необхідною.
"Випускник університету - справді основа держави і в політиці, і в економіці, і у різних суспільних процесах та взаємодіях. Формула "мислити глобально, діяти локально" сьогодні, в постпандемійному світі набуває особливого звучання. І саме випускник закладу вищої освіти може і мусить реалізовувати цю формулу в Україні", - зазначає Володимир Бугров.
