«Як французи можуть вчиняти так із Францією?» - Макрон звернувся до нації щодо протестів

«Як французи можуть вчиняти так із Францією?» - Макрон звернувся до нації щодо протестів

Президент Франції засудив дії «заколотників з ультралівих угруповань, до яких приєдналися численні злочинці», звинувативши їх у «неконтрольованому насильстві».

«Як французи можуть вчиняти так із Францією?» - Макрон звернувся до нації щодо протестів

Президент Франції Емманюель Макрон звернувся до нації після наймасштабніших за останні роки протестів і погромів. Він жорстко засудив «неконтрольоване насильство», пообіцяв покарати всіх винних і водночас анонсував термінову допомогу постраждалому бізнесу та діалог із молоддю.

Президент Франції засудив дії «заколотників з ультралівих угруповань, до яких приєдналися численні злочинці», звинувативши їх у «неконтрольованому насильстві».

«Були розграбовані магазини, атаковані громадські будівлі, торгові точки та мерії... Дивлячись на ці кадри, ми всі запитували себе: як французи можуть вчиняти так із Францією? Ніщо цього не виправдовує, ніщо не пояснює і ніщо не прощає», — заявив Макрон, говорячи про підпал мерії Ліможа та туристичного офісу в Ліоні, проникнення до мерії Марселя та напад на резиденцію префекта в Бордо.

Макрон висловив підтримку правоохоронцям, обраним посадовцям та підприємцям, які постраждали від насильства, і запевнив, що постраждалі бізнесмени не залишаться сам на сам зі складнощами.

Він також закликав уряд зробити «всі висновки» із суботніх подій, зокрема у питаннях розвідки та прогнозування, щоб подібне «більше не повторилося».

«Я чекаю на чіткі відповіді, і буде забезпечено повну прозорість», — заявив президент. Він також зазначив, що розслідування буде проведено «з належною ретельністю і якомога швидше».

При цьому глава держави пообіцяв, що винних в погромах понесуть відповідальність: «Хто знищував — має заплатити. Хто грабував — має відшкодувати збитки. Хто намагався повалити Республіку — відповість за це».

Водночас Макрон зазначив, що розуміє занепокоєння молоді, і пообіцяв вжити заходів для покращення купівельної спроможності. Він також закликав французький народ до демократичної дискусії за шість місяців до президентських виборів.

«Усі, хто сьогодні запевняє вас, що зараз найважливіше — виходити на вулиці, протестувати та створювати безлади, мають лише одну мету: завдати шкоди Республіці та зірвати дебати... Наша країна заслуговує на гідні президентські вибори за шість місяців», — заявив Макрон.

Макрон обіцяє бути «безкомпромісним» щодо учасників заворушень і закликає їх до спокою.

«Префекти спільно з мерами ухвалюватимуть рішення для захисту наших міст, громадських будівель та магазинів», — заявив Макрон. Він уточнив, що ці заходи можуть включати «заборону певних зборів» та «вжиття всіх необхідних дій».

Він також закликав політичні партії, а також професійні та профспілкові організації «однозначно засудити будь-яке насильство та закликати до спокою».

Масштабна хвиля протестів у Франції спочатку розпочалася в бідних передмістях Парижа як студентський рух, що згодом переріс у загальні демонстрації проти зростання вартості життя та соціальної нерівності. У акціях, що пройшли 17 жовтня, за офіційними даними, взяли участь понад 550 тисяч людей.

Радикальні групи швидко перетворили мирні марші на масштабні заворушення, що призвело до погромів та розграбування понад 1500 магазинів у великих містах країни – Парижі, Марселі, Ліоні та Бордо. У місті Лімож нападники підпалили історичну будівлю мерії XIX століття, внаслідок чого обвалився її дах.

Під час сутичок постраждали близько 1000 правоохоронців та пожежників. Поліція затримала понад 2000 осіб по всій країні. Ці події стали одним із найбільших викликів для Емманюеля Макрона в останні місяці його президентського терміну.