Після страти Ісус спокутував людські гріхи і чудесним чином воскрес через 3 дні. Прекрасне воскресіння Ісуса через кілька століть перетворилося на традиційне Великоднє привітання.
З цього дня і до 9 червня (віддання Великодня) замість привітання говорять "Христос воскрес", а у відповідь чують "Воістину воскрес".
У християнській церкві найменування "Великндень" отримало особливий зміст і стало означати перехід від смерті до вічного життя з Христом - від землі до неба. Цей найдавніший свято християнської церкви був встановлений і святкувався ще в апостольський час. Давня церква під ім'ям Великодня з'єднувала два спогади - про страждання і про Воскресіння Ісуса Христа - і присвячувала її святкування дні, що передували Воскресінню і наступні за ним. Для позначення тієї й іншої частин свята вживалися особливі найменування - Великдень страждань, або Пасха Хресна, і Великдень Воскресіння.
Воскресіння Ісуса Христа свідчить, що він "воскрес, яко Бог". Воно відкрило славу Його Божества, таємну до того під покровом приниження, ганебної для того часу смерті на хресті, подібно злочинцям і розбійникам, які були страчені разом з ним. Як воскрес із мертвих, Ісус Христос освятив, благословив і затвердив загальне воскресіння всіх людей, які також, за християнським віровченням, повстануть з мертвих у загальний день воскресіння, як з насіння виростає колос.
