США, Німеччина та Угорщина виступають проти спроб Польщі та країн Балтії запропонувати Україні «дорожню карту» до членства в НАТО на липневому саміті Альянсу. Про це пише Financial Times із посиланням на чотирьох учасників переговорів.

За даними видання, розбіжності виникли на початку квітня під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Брюсселі. Учасники зустрічі намагалися погодити, що слід запропонувати Україні за підсумками саміту Альянсу у липні.

Раніше в березні генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг подав документ із «практичними та політичними» пропозиціями для Києва, наприклад, про нову декларацію про відносини України з НАТО, яка ґрунтувалася б на заяві 2008 року про те, що Україна в якийсь момент стане членом організації.

Як пише FT, всі країни-учасниці НАТО згодні, що членство України в організації не може серйозно обговорюватися, доки в країні триває війна.

Водночас двоє співрозмовників видання, які були присутні на зустрічах цього тижня, розповіли, що зростає кількість прихильників того, щоб запропонувати Україні «політичний шлях» до членства в НАТО на найближчому саміті. Однак, за словами цих джерел, Вашингтон, а також Берлін та Будапешт, опираються цій пропозиції.

США вважають, що головним пріоритетом на саміті у Вільнюсі має бути практична допомога Україні, така як постачання боєприпасів, а дискусії про можливі повоєнні політичні відносини лише відволікають від цієї мети. Крім того, стверджують джерела, Вашингтон побоюється, що зближення України та НАТО призведе до ескалації конфлікту з боку Росії.

Переговори, як зазначає видання, відбуваються на тлі попереджень президента України Володимира Зеленського про те, що він візьме участь у саміті у Вільнюсі лише у тому випадку, якщо побачить реальні кроки до членства України в НАТО, такі як надання повоєнних гарантій безпеки або більш тісне співробітництво з Альянсом.

Київ отримав офіційне запрошення на липневий саміт НАТО у Вільнюсі у березні.

Україна подала заявку про вступ країни до НАТО у прискореному порядку 30 вересня 2022 року невдовзі після того, як президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію чотирьох українських регіонів, частково окупованих Росією. За інформацією Politico, ця заява стала несподіванкою для Білого дому.

Як пояснював тоді Єнс Столтенберг, заявка не може бути схвалена, оскільки 5 стаття Північноатлантичного договору передбачає участь країн-членів НАТО у відображенні агресії проти будь-якого з союзників.