Саміт Байдена “За демократію”: у чому його важливість для України

Саміт Байдена “За демократію”: у чому його важливість для України

29-30 березня розпочав свою роботу саміт “За демократію”. Це проєкт, який ініціював Президент США Джо Байден. Він спрямований на “оновлення демократії всередині країни та протистояння автократії за кордоном”.

 

Про це розповів політолог Володимир Фесенко.

 

Яка мета саміту “За демократію”

Він нагадав, що перший такий саміт відбувся у грудні 2021 року. “Завдання цього глобального проєкту – координація дій різних демократичних сил для захисту та просування демократичних цінностей та стандартів. Учасники саміту мають виробляти пропозиції, які реалізовуватимуться різними міжнародними організаціями та окремими державами, зокрема Сполученими Штатами”, – зазначив Фесенко.

 

Основною темою обговорення під час нинішнього саміту, за словами заступника голови Держдепартаменту США Веданта Патела, стане необхідність припинення війни в Україні та відновлення світового порядку. Крім того, за словами спікера, учасники саміту обговорять інші теми щодо майбутнього демократії як у США, так і в глобальному контексті.

 

“Логічно та показово, що тема війни між Росією та Україною буде однією з головних на другому саміті “За демократію”. Очевидно, що Україна бореться не лише за свою свободу, незалежність та територіальну цілісність, а й за ідеали демократії та принципи міжнародного права, які зневажає Росія. Саме на полях війни в Україні зараз проходить передовий рубіж глобальної боротьби між демократією та авторитаризмом”, – зазначив Фесенко.

 

Президент Володимир Зеленський анонсував участь України у цьому саміті.

 

Чим важливий для України “Саміт за демократію”

Фесенко вважає, що саміт важливий насамперед просуванням українських інтересів у контексті захисту демократії. “Потрібно обговорювати не просто завершення війни в Україні, а забезпечення умов для перемоги України у війні проти російської агресії. Для зміцнення позицій глобальної демократії потрібна саме беззаперечна перемога демократичної України над авторитарною Росією. Це дозволить відродити та посилити демократичні процеси на пострадянському просторі, а можливо й у ширших міжнародних масштабах. А для зміцнення та консолідації позицій демократії в Україні важливо також забезпечити прискорений вступ України до ЄС та НАТО”, – зазначив він.

 

Щодо відновлення світового порядку, Фесенко зазначив дві проблеми:

 

"По-перше, необхідно реанімувати та реформувати міжнародні організації, які забезпечують міжнародний порядок, такі як ООН та ОБСЄ. А для цього необхідно змінити статус та роль Росії у цих організаціях, зокрема позбавити Росію статусу постійного члена Ради Безпеки ООН.

 

По-друге, реформування потребує порядку ухвалення рішення в ЄС та НАТО. У цих організаціях діє начебто абсолютно демократичний принцип прийняття рішень консенсусом (тобто одноголосно). Однак, як показує практика, такий порядок ухвалення рішень може блокувати нормальну роботу ЄС та НАТО, та сприяти інтересам окремих держав, які самі порушують принципи та стандарти демократії (як у випадку з режимом Орбана). Тому в ЄС та НАТО необхідно переходити на порядок ухвалення рішень кваліфікованою більшістю. Сподіваюся, що на другому саміті “За демократію” ці проблеми не просто стануть предметом обговорення, а будуть запропоновані конкретні дії для їх вирішення".





29-30 березня розпочав свою роботу саміт “За демократію”. Це проєкт, який ініціював Президент США Джо Байден. Він спрямований на “оновлення демократії всередині країни та протистояння автократії за кордоном”.

 

Про це розповів політолог Володимир Фесенко.

 

Яка мета саміту “За демократію”

Він нагадав, що перший такий саміт відбувся у грудні 2021 року. “Завдання цього глобального проєкту – координація дій різних демократичних сил для захисту та просування демократичних цінностей та стандартів. Учасники саміту мають виробляти пропозиції, які реалізовуватимуться різними міжнародними організаціями та окремими державами, зокрема Сполученими Штатами”, – зазначив Фесенко.

 

Основною темою обговорення під час нинішнього саміту, за словами заступника голови Держдепартаменту США Веданта Патела, стане необхідність припинення війни в Україні та відновлення світового порядку. Крім того, за словами спікера, учасники саміту обговорять інші теми щодо майбутнього демократії як у США, так і в глобальному контексті.

 

“Логічно та показово, що тема війни між Росією та Україною буде однією з головних на другому саміті “За демократію”. Очевидно, що Україна бореться не лише за свою свободу, незалежність та територіальну цілісність, а й за ідеали демократії та принципи міжнародного права, які зневажає Росія. Саме на полях війни в Україні зараз проходить передовий рубіж глобальної боротьби між демократією та авторитаризмом”, – зазначив Фесенко.

 

Президент Володимир Зеленський анонсував участь України у цьому саміті.

 

Чим важливий для України “Саміт за демократію”

Фесенко вважає, що саміт важливий насамперед просуванням українських інтересів у контексті захисту демократії. “Потрібно обговорювати не просто завершення війни в Україні, а забезпечення умов для перемоги України у війні проти російської агресії. Для зміцнення позицій глобальної демократії потрібна саме беззаперечна перемога демократичної України над авторитарною Росією. Це дозволить відродити та посилити демократичні процеси на пострадянському просторі, а можливо й у ширших міжнародних масштабах. А для зміцнення та консолідації позицій демократії в Україні важливо також забезпечити прискорений вступ України до ЄС та НАТО”, – зазначив він.

 

Щодо відновлення світового порядку, Фесенко зазначив дві проблеми:

 

"По-перше, необхідно реанімувати та реформувати міжнародні організації, які забезпечують міжнародний порядок, такі як ООН та ОБСЄ. А для цього необхідно змінити статус та роль Росії у цих організаціях, зокрема позбавити Росію статусу постійного члена Ради Безпеки ООН.

 

По-друге, реформування потребує порядку ухвалення рішення в ЄС та НАТО. У цих організаціях діє начебто абсолютно демократичний принцип прийняття рішень консенсусом (тобто одноголосно). Однак, як показує практика, такий порядок ухвалення рішень може блокувати нормальну роботу ЄС та НАТО, та сприяти інтересам окремих держав, які самі порушують принципи та стандарти демократії (як у випадку з режимом Орбана). Тому в ЄС та НАТО необхідно переходити на порядок ухвалення рішень кваліфікованою більшістю. Сподіваюся, що на другому саміті “За демократію” ці проблеми не просто стануть предметом обговорення, а будуть запропоновані конкретні дії для їх вирішення".