У Грузії тривало обмеження свободи вираження поглядів, зберігалася вибірковість правосуддя, не припинялися політично мотивовані судові переслідування опозиції. Про це йдеться у звіті Міжнародної неурядової організації Amnesty International за 2022 рік.

«Нові закони наділили владі додатковими повноваженнями в галузі стеження та скоротили незалежність судових органів та контролюючих інститутів. Жінки та дівчатка, як і раніше, страждали від дискримінації та високого рівня насильства. На підконтрольних та непідконтрольних територіях країни не проводилося ефективного розслідування тортур та інших видів жорстокого поводження», – йдеться у документі.

Свобода вираження думок та зборів

Amnesty International вказує, що на свободі вираження думок негативно позначалися «все більш агресивна риторика влади та позови про наклеп до критично налаштованих журналістів разом з небажанням влади ефективно розслідувати злочини щодо журналістів».

«У травні неурядова організація «Репортери без кордонів» знизила рейтинг Грузії у своєму індексі свободи преси. Частково це пов'язувалося із втручанням державних посадових осіб у свободу вираження думок та зі зростанням загроз через журналістську діяльність. Обидві ці тенденції зберігалися протягом усього року», – йдеться у документі.

У доповіді сказано про рішення Тбіліського міського суду, який 4 квітня 2022 року засудив шість осіб до п'ятирічних термінів ув'язнення за жорстокі напади на журналістів під час тбіліського маршу гідності в липні 2021 року, коли загинув оператор Лексо Лашкарава.

«Проте, організатори нападу на кримінальне переслідування не зазнавали», – зазначено у звіті.

Amnesty International розповідає, що в липні колишній високопоставлений співробітник силового відомства, який перебуває в попередньому ув'язненні (Сосо Гогашвілі – ред.), опублікував відкритий лист, в якому стверджував, що викрадення та видача азербайджанського журналіста Афгана Мухтарли з Грузії до Азербайджану в 2017 році. грузинських силових структур Афган Мухтарли сказав в інтерв'ю грузинському опозиційному телеканалу «Пірвелі» у жовтні, що на фотографіях упізнав у високопоставленому співробітнику грузинських силових структур одного зі своїх викрадачів.

"Станом на кінець року ефективного розслідування його викрадення не проводилося, і нікому не було пред'явлено жодних звинувачень", - сказано в документі.

Право на недоторканність приватного життя

У доповіді Amnesty International зазначено, що парламент Грузії 6 вересня подолав вето президента і ухвалив «спірні поправки, що дають правоохоронним органам розширені повноваження щодо ведення таємного стеження».

«У новому законі збільшуються масштаби та терміни ведення негласних слідчих дій та допускається безстрокове спостереження за людиною без її відома», – зазначають правозахисники.

Amnesty International зазначає, що таємне стеження застосовувалося до опозиціонерів, критично налаштованих медіа та неурядових організацій.

«Нещодавно створена Спеціальна слідча служба розпочала розслідування у зв'язку з можливим «веденням несанкціонованих записів та прослуховуванням приватних комунікацій», проте станом на кінець року його результати ще не публікувалися», – зазначено у звіті.

«Несправедливі судові провадження»

За інформацією правозахисників, «зберігалося занепокоєння щодо зростаючого впливу виконавчої влади на судову, вибірковість правосуддя та політично мотивованих судових переслідувань політичних опонентів та критично налаштованих ЗМІ».

«У січні до семирічних термінів позбавлення волі за політично мотивованими звинуваченнями в шахрайстві було засуджено лідерів опозиційної партії «Лело» Мамука Хазарадзе та Бадрі Джапаридзе та засновника телеканалу «Пірвелі» Автанділа Церетелі. Проте їм дозволили залишитися на волі у зв'язку із закінченням терміну давності на момент винесення рішення. Але через судимість Бадрі Джапаридзе втратив свій депутатський мандат», – сказано в документі.

Amnesty International зазначає, що процес у справі колишнього президента Грузії Михайла Саакашвілі тривав, стан його здоров'я погіршився.

«Незважаючи на медичні висновки, що вказують на можливе «отруєння важкими металами» і «ризик летального результату, що значно підвищився», станом на кінець року суд у Тбілісі не відклав для Михайла Саакашвілі відбування тюремного ув'язнення за медичними показаннями. У березні Європейський суд з прав людини ухвалив до розгляду скарги колишнього президента Грузії на порушення його прав на справедливий судовий розгляд», – йдеться у звіті.

У документі йдеться і про вирок гедиректору телеканалу «Мтаварі» Ніку Гварамію. Правозахисники також звернули увагу на оцінку Венеціанської комісії, яка вказала, що швидкість прийняття у 2021 році поправок до закону про загальні суди та їх масштаби можуть «негатіти».

тивно вплинути на свободу вираження думок суддями та на внутрішню незалежність судової влади» і що, очевидно, метою цього є «взяти суддів під контроль і змусити їх замовкнути».

Amnesty International, посилаючись на ЗМІ, вказує, що з січня по вересень сталося 14 вбивств і 23 замахи на вбивство жінок, у зв'язку з чим висловлювалася тривога з приводу зростаючої кількості феміцидів та інших форм гендерно обумовленого насильства.

«Заходи, які вживалися для скорочення дитячої та материнської смертності, були недостатніми. Економічна нерівність викликала занепокоєння: згідно з опублікованими у березні оцінками Світового банку, 50% жінок від працевлаштування утримувала домашня робота (для чоловіків цей показник становив лише 5%), при цьому жінки заробляли приблизно на 16% менше за чоловіків», – йдеться у звіті.

Amnesty International також зазначає, що різкий приплив коштів з Росії та прибуття звідти понад 100 тисяч осіб після повномасштабного вторгнення в Україну сприяли економічному зростанню, але водночас викликали і зростання вартості життя та економічної нерівності.