"Венеціанка" ухвалила висновок, пов'язаний із процедурою призначення керівників НАБУ та ГБР

"Венеціанка" ухвалила висновок, пов'язаний із процедурою призначення керівників НАБУ та ГБР

Венеціанська комісія на своєму пленарному засіданні 10-11 березня ухвалила висновок з деяких питань, пов'язаних із процедурою призначення на посаду та звільнення з посади директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та директора Державного бюро розслідувань (ДБР).

 

Про це повідомили у прес-службі Ради Європи.

 

Як зазначається, Конституційний суд України (КСУ) за поданням Верховної ради наразі розглядає проект змін до Конституції про порядок призначення на посаду та звільнення з посади директора Національного антикорупційного бюро України та директора Державного бюро розслідувань.

 

12 грудня 2022 року виконуючий обов'язки голови Конституційного суду звернувся до Венеціанської комісії з проханням про надання висновку у цій справі.

 

П'ять питань, поставлених КСУ перед "Венеціанкою", можна поділити на дві групи. Три питання стосуються сумісності проекту конституційних змін із певними принципами, закріпленими в Конституції, а саме принципом поділу влади, стримувань та противаг, демократії та поваги до верховенства права. КСУ також запитує, чи можуть ці зміни негативно вплинути на захист прав та свобод людини.

 

Друга група питань стосується процедури внесення змін до Конституції, а саме (не)можливості для парламенту та Конституційного суду продовжувати розгляд та ухвалення цих змін під час режиму воєнного стану, оголошеного в Україні у зв'язку з російською агресією.

 

Щодо першого блоку питань, то Венеціанська комісія вважає, що запропоновані зміни відповідають мінімальним вимогам парламентського впливу та контролю над виконавчою владою і не виходять за межі сфер, зарезервованих для законодавчої, виконавчої чи президентської влади.

 

"З точки зору верховенства права, проект змін до Конституції сформульований зрозумілим чином, і зрозуміло, що конституційні зміни, у разі їх прийняття, будуть розвинені в імплементаційному законодавстві щодо обох відповідних інститутів. У такому підзаконному акті Верховна рада може розглянути подальші шляхи вдосконалення процесу на призначення обох директорів на конкурсній основі, щоб забезпечити справедливий процес призначення на основі заслуг та гарантувати його відповідність конституційним положенням про права людини, пов'язаним із правом на участь в управлінні державними справами, недискримінацією, рівністю та належною правовою процедурою", - йдеться у висновку.

 

Як зазначається, остаточне рішення про те, чи створюють запропоновані зміни конфлікт із положеннями Конституції щодо прав людини, залишається за Конституційним судом.

 

У контексті другої групи питань Венеціанська комісія віддає невелику перевагу лінії аргументації, що Конституція забороняє лише остаточне ухвалення конституційних змін, а не підготовчі чи проміжні кроки в цьому процесі (такі як отримання висновку КСУ), але повторює, що остаточна відповідь на це питання має дати КСУ у світлі конституційної традиції країни.

 





Венеціанська комісія на своєму пленарному засіданні 10-11 березня ухвалила висновок з деяких питань, пов'язаних із процедурою призначення на посаду та звільнення з посади директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та директора Державного бюро розслідувань (ДБР).

 

Про це повідомили у прес-службі Ради Європи.

 

Як зазначається, Конституційний суд України (КСУ) за поданням Верховної ради наразі розглядає проект змін до Конституції про порядок призначення на посаду та звільнення з посади директора Національного антикорупційного бюро України та директора Державного бюро розслідувань.

 

12 грудня 2022 року виконуючий обов'язки голови Конституційного суду звернувся до Венеціанської комісії з проханням про надання висновку у цій справі.

 

П'ять питань, поставлених КСУ перед "Венеціанкою", можна поділити на дві групи. Три питання стосуються сумісності проекту конституційних змін із певними принципами, закріпленими в Конституції, а саме принципом поділу влади, стримувань та противаг, демократії та поваги до верховенства права. КСУ також запитує, чи можуть ці зміни негативно вплинути на захист прав та свобод людини.

 

Друга група питань стосується процедури внесення змін до Конституції, а саме (не)можливості для парламенту та Конституційного суду продовжувати розгляд та ухвалення цих змін під час режиму воєнного стану, оголошеного в Україні у зв'язку з російською агресією.

 

Щодо першого блоку питань, то Венеціанська комісія вважає, що запропоновані зміни відповідають мінімальним вимогам парламентського впливу та контролю над виконавчою владою і не виходять за межі сфер, зарезервованих для законодавчої, виконавчої чи президентської влади.

 

"З точки зору верховенства права, проект змін до Конституції сформульований зрозумілим чином, і зрозуміло, що конституційні зміни, у разі їх прийняття, будуть розвинені в імплементаційному законодавстві щодо обох відповідних інститутів. У такому підзаконному акті Верховна рада може розглянути подальші шляхи вдосконалення процесу на призначення обох директорів на конкурсній основі, щоб забезпечити справедливий процес призначення на основі заслуг та гарантувати його відповідність конституційним положенням про права людини, пов'язаним із правом на участь в управлінні державними справами, недискримінацією, рівністю та належною правовою процедурою", - йдеться у висновку.

 

Як зазначається, остаточне рішення про те, чи створюють запропоновані зміни конфлікт із положеннями Конституції щодо прав людини, залишається за Конституційним судом.

 

У контексті другої групи питань Венеціанська комісія віддає невелику перевагу лінії аргументації, що Конституція забороняє лише остаточне ухвалення конституційних змін, а не підготовчі чи проміжні кроки в цьому процесі (такі як отримання висновку КСУ), але повторює, що остаточна відповідь на це питання має дати КСУ у світлі конституційної традиції країни.