"Венеціанка" розкритикувала підходи Грузії та Молдови до деолігархізації, запозичені у України

"Венеціанка" розкритикувала підходи Грузії та Молдови до деолігархізації, запозичені у України

Венеціанська комісія у вівторок опублікувала проміжний висновок до законопроектів про деолігархізацію від Грузії та Молдови, зазначивши, що замість покарання конкретних людей обидві країни мають зосередитись на системних реформах.

 

Про це йдеться у прес-релізах Ради Європи.

 

Як зазначила Венеціанська комісія, Україна була першою країною, яка ухвалила спеціальний закон про деолігархізацію, зобов'язання усунути надмірний вплив корисливих інтересів в економічному, політичному та суспільному житті також було предметом спеціальної рекомендації Європейської комісії для Грузії та Молдови.

 

З того часу обидві країни підготували аналогічні законопроекти: у випадку Грузії експерти Ради Європи охарактеризували його як "дуже схожий на український закон", а в Молдові законопроект "інспірували українське законодавство, але з деякими особливостями".

 

Венеціанська комісія в обох випадках розкритикувала підхід до деолігархізації, заснований на так званому персональному (каральному) підході, коли олігархів визначають за допомогою конкретних критеріїв, таких як розмір стану та володіння ЗМІ.

 

"Такий підхід, на думку Венеціанської комісії, несе у собі високі ризики порушення прав людини та довільного застосування, що потенційно може нашкодити політичному плюралізму", - йдеться у проміжному висновку щодо Грузії.

 

Водночас "Венеціанка" наголосила на деяких поліпшеннях у молдавському законопроекті на противагу українському та грузинському, які стосуються "залучення парламенту та судової влади до процедури визначення особи олігархом, а також наявності переліку основних прав на справедливий судовий розгляд у процедурі, що розглядається Національним комітетом з питань деолігархізації".

 

"Комісія наголосила, що деолігархізація має бути забезпечена за допомогою системного підходу, який має превентивний ефект і націлений на численні сфери, такі як законодавство щодо ЗМІ, антимонопольне законодавство, політичні партії, вибори, оподаткування, боротьба з корупцією та відмиванням грошей тощо." д.", - наголошується в обох висновках.

 

Нагадаємо, минулого тижня Венеціанська комісія мала нарешті ухвалити свій висновок за українським "антіолігархічним" законом. Проте в останній момент на прохання України розгляд закону було відкладено щонайменше до середини року. Хоча сутність невідповідності цього закону стандартам Ради Європи від цього не зміниться.

 





Венеціанська комісія у вівторок опублікувала проміжний висновок до законопроектів про деолігархізацію від Грузії та Молдови, зазначивши, що замість покарання конкретних людей обидві країни мають зосередитись на системних реформах.

 

Про це йдеться у прес-релізах Ради Європи.

 

Як зазначила Венеціанська комісія, Україна була першою країною, яка ухвалила спеціальний закон про деолігархізацію, зобов'язання усунути надмірний вплив корисливих інтересів в економічному, політичному та суспільному житті також було предметом спеціальної рекомендації Європейської комісії для Грузії та Молдови.

 

З того часу обидві країни підготували аналогічні законопроекти: у випадку Грузії експерти Ради Європи охарактеризували його як "дуже схожий на український закон", а в Молдові законопроект "інспірували українське законодавство, але з деякими особливостями".

 

Венеціанська комісія в обох випадках розкритикувала підхід до деолігархізації, заснований на так званому персональному (каральному) підході, коли олігархів визначають за допомогою конкретних критеріїв, таких як розмір стану та володіння ЗМІ.

 

"Такий підхід, на думку Венеціанської комісії, несе у собі високі ризики порушення прав людини та довільного застосування, що потенційно може нашкодити політичному плюралізму", - йдеться у проміжному висновку щодо Грузії.

 

Водночас "Венеціанка" наголосила на деяких поліпшеннях у молдавському законопроекті на противагу українському та грузинському, які стосуються "залучення парламенту та судової влади до процедури визначення особи олігархом, а також наявності переліку основних прав на справедливий судовий розгляд у процедурі, що розглядається Національним комітетом з питань деолігархізації".

 

"Комісія наголосила, що деолігархізація має бути забезпечена за допомогою системного підходу, який має превентивний ефект і націлений на численні сфери, такі як законодавство щодо ЗМІ, антимонопольне законодавство, політичні партії, вибори, оподаткування, боротьба з корупцією та відмиванням грошей тощо." д.", - наголошується в обох висновках.

 

Нагадаємо, минулого тижня Венеціанська комісія мала нарешті ухвалити свій висновок за українським "антіолігархічним" законом. Проте в останній момент на прохання України розгляд закону було відкладено щонайменше до середини року. Хоча сутність невідповідності цього закону стандартам Ради Європи від цього не зміниться.