Рух "Сила народу", який входить до парламентської більшості, ініціює проект закону "Про реєстрацію іноземних агентів" - на додаток до проекту "Про прозорість іноземного впливу", який копіює російський закон про "іноагентів" і який розкритикували західні партнери.
Про це повідомляє "Новини-Грузія".
Проект планують ініціювати на засіданні бюро парламенту 27 лютого. "Сила народу" пропонує виносити на голосування обидва варіанти, заявивши, що критика першого проекту була необґрунтована, оскільки він і так "м'який", і тепер пропонує більш жорсткий варіант.
За даними ЗМІ, у новому проекті пропонують надавати статус "іноагентів" не лише ЗМІ та громадським організаціям, які отримують грантове фінансування з-за кордону, а й будь-яким фізичним та юридичним особам, які отримують таке фінансування, крім деяких винятків. Їх хочуть передбачити для осіб, які "добропорядно" займаються "благодійною, релігійною, просвітницькою, науковою, академічною чи художньою діяльністю", але критеріїв визначення, що таке доброчесна діяльність, не пояснюють.
Другий проект передбачає, що реєстр вестиме прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за ухилення від реєстрації пропонують запровадити покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, для юридичних – штрафи.
При цьому співавтори заявили в записці пояснення, що проект нібито не суперечить законодавству ЄС.
Тим часом речник парламенту Шалва Папуашвілі пояснив негативну реакцію західних партнерів Грузії на перший проект нібито "пропагандистською хвилею", яка дезінформувала їх. За його словами, мета проектів - забезпечити прозорість зовнішнього фінансування та їх "обговорюватимуть із громадянським суспільством і закордонними партнерами".
Нагадаємо, посол ЄС у Грузії попередив, що зареєстрований першим проект "Про прозорість іноземного впливу" суперечить принципам ЄС.
У Держдепі США також висловили стурбованість щодо наслідків для свободи вираження думок у Грузії у разі схвалення запропонованого закону про "іноагентів".
У Грузії заяву з протестом проти ухвалення проекту підписали близько 260 громадських організацій, називаючи це наступом на свободу слова; проти висловилася також президент Саломі Зурабішвілі.
