Країни Балтії та Польща хочуть полегшити запровадження санкцій проти членів сімей та оточення найбагатших людей Росії, але стикаються із опором з боку Угорщини.
Про це пише Politico із посиланням на дипломатів ЄС.
Згідно з чинними правилами, ЄС може заморозити активи та накласти візові заборони на "провідних бізнесменів, які працюють у Росії".
Литва, Латвія, Естонія та Польща пропонують розширити це визначення, включивши до нього "їх найближчих родичів або інших фізичних осіб, які отримують зиск від них".
ЄС запровадив санкції проти понад 1400 осіб у зв'язку з діями Росії в Україні, багато з яких є російськими олігархами. Ще 96 осіб може бути додано до наступного пакету санкцій ЄС, свідчать проекти документів, з якими ознайомилося видання.
Включення членів сімей олігархів та інших пов'язаних із олігархами осіб дозволило б накласти санкції на тисячі людей без необхідності доводити, що вони безпосередньо причетні до війни в Україні чи діють в економічних інтересах російської держави.
Це могло б, наприклад, стосуватись колишньої дружини президента Росії Людмили Очеретної, дочки якої потрапили під санкції, але не вона сама, та інших членів оточення олігархів та політиків.
За словами одного із дипломатів, хоча деякі країни мали сумніви, експерти з правових питань працюють над цим питанням.
Однак, за словами дипломатів, на зустрічі у вівторок, на якій посли ЄС обговорювали наступний раунд санкцій блоку, Угорщина чинила опір таким планам. Будапешт стверджував, що це не є частиною 10-го пакету санкцій, сказав один із дипломатів. Угорщина вже давно скептично ставиться до включення надто великої кількості імен до списку.
За словами двох дипломатів, Угорщина також наполягала на виключенні чотирьох осіб із вже існуючого списку санкцій. Прізвищ цих людей не повідомляються.
Ця вимога розпалює напруженість і, ймовірно, стане предметом чергових спекотних дебатів під час зустрічі послів ЄС у середу. Під час цієї зустрічі вони обговорюватимуть не лише новий пакет санкцій проти Росії, а й так зване перенесення понад 1400 імен, які вже перебувають у списку, щоб зберегти їх під санкціями.
Це пов'язано з тим, що режим підлягає шестимісячному перегляду, який досі був більш менш формальним. Тепер Угорщина використовує цей перегляд як важіль впливу, наполягаючи на тому, що чотири конкретні особи мають бути викреслені з існуючого списку санкцій ЄС, перш ніж вона погодиться на продовження режиму.
Якщо Угорщина заблокує перенесення і відмовиться йти на компроміс, усі 1400 осіб буде виключено зі списку, попередили обидва дипломати.
Один із дипломатів не приховував свого розчарування: "Те, що Угорщина готова піти на такий ризик, свідчить про її зневагу до єдності та європейських цінностей".
