Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич запропонувала різні варіанти створення спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності керівництва РФ, а також відповідну допомогу Ради Європи.

Як повідомляє "Європейська правда", Пейчинович-Бурич розіслала пропозицію урядам країн-членів РЄ в інформаційному документі, який був також опублікований.

Пейчинович-Бурич запропонувала різні варіанти створення спеціального трибуналу та окреслила необхідність надійної правової бази.

Наприклад, вона запропонувала створити спеціальний трибунал шляхом укладення багатосторонньої угоди між Україною та іншими зацікавленими державами за прецедентами Нюрнберзького міжнародного військового трибуналу, Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу або Міжнародного кримінального суду.

Іншим варіантом може бути створення спеціального трибуналу за угодою між Україною та міжнародною організацією, зокрема, Організацією Об'єднаних Націй. Створення спеціального трибуналу безпосередньо ООН на основі резолюції Ради Безпеки ООН є юридично можливим, але не видається перспективним через ймовірне застосування Російською Федерацією права вето.

Резолюція, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН, не зможе створити міжнародні зобов'язання, обов'язкові для виконання будь-якою державою. Тому, стверджує Пейчинович-Бурич, не видається можливим стверджувати, що ООН як така може заснувати міжнародний трибунал. Натомість резолюція ГА ООН могла б запропонувати генеральному секретарю ООН укласти угоду між Україною та ООН про створення міжнародного трибуналу для судового переслідування злочину агресії проти України.

Такий двосторонній договір було б легше укласти і він міг би набути чинності швидше, ніж багатосторонній.

Іншим варіантом може бути гібридний трибунал, заснований на українському праві та схвалений або підтриманий ГА ООН. Такий гібридний трибунал, швидше за все, буде пов'язаний з правовою системою України з більш-менш сильними міжнародними компонентами, як показує порівняння прецедентів, зокрема, Надзвичайних палат у судах Камбоджі (ECCC), Спеціалізованих палат у Косові або Надзвичайних африканських палат (EAC).

Генеральна секретарка пропонує можливу допомогу Ради Європи, наприклад, у відборі та призначенні суддів, розробці правил доказування і процедури, наданні експертизи щодо ведення справ, а також у відрядженні експертів. Організація також готова запропонувати свою підтримку "тимчасовій прокуратурі".

Будь-яка діяльність, пов’язана зі спеціальним трибуналом, повинна координуватися з відповідними існуючими механізмами, зокрема з Міжнародним кримінальним судом, вважає Пейчинович-Бурич.

Вона також пропонує, щоб Рада Європи відігравала провідну роль у створенні реєстру для фіксації та документування доказів і заяв про збитки, втрати та травми, завдані внаслідок російської агресії проти України. Реєстр є важливою частиною поточних міжнародних ініціатив щодо створення механізму компенсації за злочини агресії Росії.

Генеральна секретарка підкреслює, що Рада Європи має гарну спроможність для розробки реєстру таких заяв, зокрема у світлі практики Європейського суду з прав людини та процесу нагляду за його рішеннями. Організація вже надає юридичні та політичні консультації, навчає експертів у сфері розслідування та спеціалістів, які працюють з жертвами насильства, особливо жінками. Ці та інші заходи включені до Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки.

Раніше повідомлялося, що Україна разом із союзниками й партнерами напрацювала три моделі заснування й роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії.

Наприкінці січня представники 20 країн зібралися у Празі на засідання групи зі створення такого спецтрибуналу.