У Брюсселі прискорили роботу над десятим пакетом санкцій проти Росії – країни-члени хочуть прийняти новий пакет до саміту Україна-ЄС у Києві, запланованого на початок лютого.
Про це стало відомо польській агенції PAP.
Дев'ятий пакет санкцій ЄС було ухвалено у грудні. Хоча країни-члени, які виступають за жорсткішу санкційну політику щодо Росії, були не зовсім задоволені цим рішенням, його прийняття було зумовлене переконанням, що наприкінці року ЄС має продемонструвати єдність у цьому питанні.
В результаті деякі країни погодилися піти на поступки та відмовитися від частини своїх вимог для досягнення консенсусу серед 27 країн-членів ЄС.
Робота над наступним пакетом набирає обертів у Брюсселі останніми днями, і голова ЄК Урсула фон дер Ляйєн натякнула на це питання у вівторок. "Ми тиснутимемо на Кремль санкціями стільки, скільки потрібно. Ми поширимо санкції на тих, хто військово підтримує війну Росії, таких як Білорусь та Іран", - сказала вона, не уточнивши деталей.
Інформація з джерел PAP свідчить про те, що за цією риторикою, однак, слідує конкретика. Це підтвердив постійний представник Польщі при ЄС Анджей Садош. "Робота справді прискорилася. Польща у групі країн-однодумців зараз пропонує подальші санкції. Посилення існуючих обмежень також є постійним процесом", - сказав він.
За словами дипломата ЄС, причиною прискорення є майбутній саміт Україна-ЄС, а каталізатором – наближення роковин війни.
Дипломати ЄС неохоче говорять про деталі нового пакету, оскільки, наголошують вони, важливо не втратити ефекту несподіванки.
"Вкотре робиться спроба поширити санкції на експорт російських алмазів. Вартість експорту алмазів до російського бюджету оцінюється в 4,5 млрд євро. Це чимала сума", - зазначив дипломат ЄС. Нові санкції також поширюватимуться на продукцію, яка потенційно може бути використана російськими військовими. Санкційні списки також планується розширити, включивши до них більше осіб, які відповідають за агресію Росії проти України та військові злочини.
Білорусь також буде піддана новим санкціям за продовження підтримки воєнних дій Росії проти України. В даному випадку, за словами одного з дипломатів, йдеться про "синхронізацію білоруських санкцій із російськими, особливо секторальними, у тих сферах, де Мінськ співпрацює з Москвою у військовому плані".
Ухвалення санкцій у ЄС завжди потребує одностайності. У цьому контексті деякі дипломати побоюються, що Угорщина може затягнути з ухваленням нових обмежень, як вона це робила у минулому.
Угорці вже заявили, що не погодяться з деякими прізвищами у списках санкцій. Очікується, що буде подальша напруженість у відносинах із Будапештом, сказав представник ЄС.
Нагадаємо, глава МЗС Дмитро Кулеба виступив за те, щоб у 2023 році Захід все ж таки ввів санкції проти російського патріарха Кирила (Володимира Гундяєва) і призвів до падіння оборонного комплексу Росії.
