Російська війна проти України стала "геополітичним землетрусом", але Євросоюз не зазнав російського шантажу. Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель у своєму блозі, який опублікувала його пресслужба.


"Напружений рік минув. Російське вторгнення в Україну стало геополітичним землетрусом. Це спричинило, зокрема, серйозну енергетичну кризу в ЄС. Однак, незважаючи на нашу залежність від імпорту російського викопного палива, ми не піддалися путінському шантажу. Нам вдалося заповнити цю прогалину і завершити важливі реформи, спрямовані на прискорення нашого енергетичного переходу. Вони матимуть значний геополітичний вплив", – наголосив він.

Боррель зазначив, що війна вже призвела до десятків тисяч смертей в Україні, а російські війська скоїли численні військові злочини.

"Не зумівши завоювати Україну, Володимир Путін вирішив знищити її і, зокрема, її енергетичну інфраструктуру, змусити її громадян цієї зими жити у холоді та темряві", – додав Боррель.

Він нагадав, що війна також спровокувала серйозну енергетичну кризу в Європі через те, що Росія використовує енергію як зброю.

"Володимир Путін, очевидно, вважав, що сильна залежність ЄС від імпорту російських копалин енергоресурсів, зокрема газу, дозволить йому розколоти ЄС, позбавивши його можливості активно підтримувати Україну. Саме тому він ще у 2021 році почав обмежувати постачання російського газу до ЄС, незважаючи на чинні довгострокові контракти між російськими постачальниками та європейськими споживачами, потім він посилив цю політику шантажу після 24 лютого", – повідомив голова європейської дипломатії.

Він нагадав, що ЄС вдалося компенсувати нестачу російського газу в основному завдяки іншим джерелам зрідженого природного газу (ЗПГ).

"Нам вдалося заповнити наші запаси цієї зими і значно скоротити споживання газу та електроенергії. Особливо цікаво помітити, як швидко відреагувала Німеччина. Імпорт російського газу скоротили з 55% від загального обсягу станом на початок 2022 майже до нуля, а імпорт нафти - з 40% на нуль. Це поворотний момент у відносинах між ЄС та Росією, які досі багато в чому залежали від енергетичного питання", – заявив Боррель.

На його думку, у 2023 році агресивна війна Росії проти України, енергетична та кліматична криза та їх економічні та соціальні наслідки залишаться головними проблемами для ЄС та миру.

"ЄС і надалі підтримуватиме Україну і чинитиме опір перетворення енергетики на зброю Росією, прискорюючи декарбонізацію своєї економіки. Потрібна також робота з нашими партнерами, щоб стабілізувати глобальні енергетичні ринки та допомогти найуразливішим країнам впоратися з наслідками цієї нової геополітичної ситуації", - зазначив він.