Єврокомісія пояснила, що має зробити Україна для руху до членства у ЄС

Єврокомісія пояснила, що має зробити Україна для руху до членства у ЄС

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна ще багато що має зробити на шляху до членства в ЄС, зокрема, у сфері верховенства права та антикорупції. Про це вона сказала на прес-конференції у Брюсселі, повідомляє УП.


"Багато роботи треба зробити. Наприклад, у сфері верховенства права. Україна вже зайшла далеко у створення необхідних інституцій для ефективного функціонування судової системи та прокуратури. Фокус тепер має бути зміщений на прискорення процесу відбору суддів Конституційного суду, а також членів Вищої ради правосуддя", – сказала фон дер Ляєн.


"У сфері антикорупції Україна також досягла багато чого у створенні необхідних антикорупційних органів. Фокус тепер має бути на призначенні нового голови Антикорупційної прокуратури та нового директора Антикорупційного бюро. Антикорупційні органи є, тепер вони мають стати повністю працюючими", - наголосила вона.


Крім того, вона наголосила на українському законодавстві про деолігархізацію. "Насправді це єдина країна Східного партнерства, яка це зробила. Це добре. Тепер все залежить від імплементації, щоб були помітні результати" - заявила вона.


У документі Єврокомісії окремо уточнюється перелік вимог до України:

1) запровадити законодавство про процедуру відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їхньої чесноти та професійних навичок відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;

2) завершити перевірку чесноти Етичною радою кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів для створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) посилювати боротьбу з корупцією, у тому числі на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом атестації певного переможця конкурсу та розпочати та завершити процес відбору та посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України;

4) забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF); ухвалити комплексний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектора як частини середовища безпеки України;

5) запровадити антиолігархічний закон для обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим способом з огляду на майбутній висновок Венеціанської комісії з відповідного законодавства;

6) подолати вплив корисливих інтересів шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який погоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги та надає повноваження незалежному регулятору ЗМІ;

7) завершити реформу законодавства про національні меншини відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.


Єврокомісія відслідковуватиме прогрес України у виконанні цих кроків і звітуватиме про них разом із детальною оцінкою країни до кінця 2022 року.


Офіційне рішення про статус для України має бути ухвалене на саміті лідерів ЄС 23 червня.





Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна ще багато що має зробити на шляху до членства в ЄС, зокрема, у сфері верховенства права та антикорупції. Про це вона сказала на прес-конференції у Брюсселі, повідомляє УП.


"Багато роботи треба зробити. Наприклад, у сфері верховенства права. Україна вже зайшла далеко у створення необхідних інституцій для ефективного функціонування судової системи та прокуратури. Фокус тепер має бути зміщений на прискорення процесу відбору суддів Конституційного суду, а також членів Вищої ради правосуддя", – сказала фон дер Ляєн.


"У сфері антикорупції Україна також досягла багато чого у створенні необхідних антикорупційних органів. Фокус тепер має бути на призначенні нового голови Антикорупційної прокуратури та нового директора Антикорупційного бюро. Антикорупційні органи є, тепер вони мають стати повністю працюючими", - наголосила вона.


Крім того, вона наголосила на українському законодавстві про деолігархізацію. "Насправді це єдина країна Східного партнерства, яка це зробила. Це добре. Тепер все залежить від імплементації, щоб були помітні результати" - заявила вона.


У документі Єврокомісії окремо уточнюється перелік вимог до України:

1) запровадити законодавство про процедуру відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їхньої чесноти та професійних навичок відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;

2) завершити перевірку чесноти Етичною радою кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів для створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) посилювати боротьбу з корупцією, у тому числі на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом атестації певного переможця конкурсу та розпочати та завершити процес відбору та посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України;

4) забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF); ухвалити комплексний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектора як частини середовища безпеки України;

5) запровадити антиолігархічний закон для обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим способом з огляду на майбутній висновок Венеціанської комісії з відповідного законодавства;

6) подолати вплив корисливих інтересів шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який погоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги та надає повноваження незалежному регулятору ЗМІ;

7) завершити реформу законодавства про національні меншини відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.


Єврокомісія відслідковуватиме прогрес України у виконанні цих кроків і звітуватиме про них разом із детальною оцінкою країни до кінця 2022 року.


Офіційне рішення про статус для України має бути ухвалене на саміті лідерів ЄС 23 червня.