В селі Сестринівка Михайло Грушевський проводив дитинство у свого дідуся Захарія Іоановича Оппокова. Сьогодні на місці старенької хатини працює музей Михайла Грушевського. Тут щороку відзначають дні народження відомого діяча і влаштовують урочистості, повідомляє "День".

«Село Сестринівка Козятинської міської територіальної громади для Михайла Грушевського «був єдиним пунктом, де я міг зв’язуватись з українською стихією, дотикатися до української землі, до її природи, до її культури. Тут народилася мати Глафіра Захарівна, бабуся Ганна Зарчинська, сестра Ганна», – розповідає Лілія Макаревич, директор музею історії Козятина.

Найяскравіші спогади залишилися у юного Михайла  у 1873 р. Він писав: «Україньке село, ліси, води, український народ, українська мова – все це ввірвалось в мою душу як якийсь інший, кращий світ …»

Бував Михайло Грушевський в Сестринівці  також влітку 1882 року, коли подружжя шукало на батьківщині моральної підтримки після втрати на Владікавказі від тифу трьох своїх молодших дітей.

«Відвідував часто Михайло з батьками і дідом сусіднє село Дерганівку на Ружинщині, де проживала рідна сестра матері Вікторія Дашкевич, хрещена мама сестри Ганни. «Життя в Сестринівці було для мене одним неустанним святом…». Тут студентом на свободі влітку 1885 р. написав перше оповідання «Бідна дівчина» для херсонського журналу «Степ», яке було опубліковане наступного року під псевдонімом Михайло Заволока», – додає Лілія Макаревич.

Ювілей відзначили у Сестринівці гучно. В фойє місцевої школи організатори провели круглий стіл, влаштувати концерт, виставки творчих робіт, презентували фільм «Дім Грушевських», яку створили співробітники Київського Історико-меморіального музею Михайла Грушевського. Автори представили Михайла Сергійовича як замріяного юнака, мислячого вченого та люблячого сина, чоловіка і батька – борця, що все життя будував мрію.

«Михайло був жвавою і допитливою дитиною. В  хатині свого дідуся він відшукав рештки колишньої батькової бібліотеки, що залишилась тут, ще до того часу поки він не поїхав до Холма. Вона була складена у великій скрині. Там були латинські граматики, стародруки, російські журнали, духовна література. Нині поруч з музеєм росте столітня стара липа, в дуплі якого любив ховатися Грушевський», – зазначає Людмила Левчук, староста села Сестринівка, дослідниця життя Михайла Грушевського.