Зміни в системі: найважливіші реформи освіти за 30 років Незалежності

Зміни в системі: найважливіші реформи освіти за 30 років Незалежності

За останні 30 років в Україні відбулося багато зміни, які вплинули на освіту. Зараз якість освіти інша, аніж 1991 року, а саме з моменту проголошення Незалежності. Тому зараз навчання у школах відбувається дещо по-іншому.

 

Закон "Про освіту"

Основою для реформи освіти наступних років став перший закон "Про освіту". Прийнятий він був Верховною Радою 5 вересня 2017 року на заміну застарілому чинному закону про освіту. Зокрема, він відрізнився рядом нововведень — терміном освіти в 12 років, більшою автономією шкіл, збільшенням оплати вчителям, зміною правил атестації вчителів та правил підвищення їх кваліфікації. У перший рік Незалежності в Україні діяли понад 20 тисяч шкіл. Однак, наразі їх близько 15 тисяч.

 

Новітня система оцінювання

Оцінювання учнів до 2000-х років відбувалося за 5-бальною шкалою, однак з часом вони почали отримувати й 12-ки за свої досягненням. Ця інновація різко скоротила кількість учнів, яких залишали навчатись на другий рік – з 40 тисяч до 5 тисяч дітей.

 

Окрім того, у МОН запропонували з 1 вересня 2021 року учнів 1-4 класів оцінювати за допомогою вербальної оцінки. Зокрема, у міністерстві розповідають, що відповідне оцінювання буде демонструвати ріст та вдосконалення дитини. Адже банальна оцінка тільки констатує наскільки школяр виконує план предмета.

 

Важливо, що оцінка учня є конфіденційною інформацією і має бути доступною лише для учня та його батьків.

 

Переваги вербального оцінювання учнів:

знизиться рівень тривожності школяра;

стимулюється активізація навчальної діяльності;

закріплюється віра дитини у свої сили.

 

Реформа ЗНО

Вперше в Україні Зовнішнє незалежне оцінювання відбулося 2005 року з української мови, під керівництвом міністра освіти Івана Вакарчука. А вже з 2008 року відбувалося з української мови та літератури.

 

Дане тестування допомогло покращити якості шкільної освіти в України. Також це позитивно зобразилося у боротьбі з корупцією та в загальному покращився рівень освіченості школярів.

 

Наразі максимальна кількість екзаменів ЗНО, які можна скласти, збільшена до 5. Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури набуло деяких змін. На відміну від попередніх років, іспит складатиметься з двох рівнів: 1)українська мова, 2)українська мова та література. Абітурієнт має змогу обрати один із двох, в залежності від потреб під час вступу до ВНЗ.

 

У ЗНО з математики також відбулися зміни. Відтепер іспит теж має два рівні: 1) стандарт, 2) поглиблений. Багато випускників шкіл, які плануватимуть вступати на гуманітарні спеціальності, де математика не є основним вступним предметом, зможуть скласти екзамен рівня стандарту. Третій предмет (це має бути англійська мова або історія України, на вибір).

 

Болонська система освіти

Так, ця система передбачає нарахування кредитів – кількісної оцінки навчальних досягнень студента. Зокрема, щоб здобути диплом бакалавра, студент за всі роки навчання повинен отримати 180 або 240 кредитів, різниця залежить від терміну навчання і додаткових предметів на вибір.

 

До Болонської системи освіти Україна приєдналася у 2005 році. На основі цього вже введено незалежне тестування для школярів, спрощено систему рівнів випускників та запроваджено єдину систему оцінювання.

 

Окрім того, через ці зміни відбувся поділ вищої освіти на бакалаврат і магістратуру. Перший – це загальна вища освіта, яка тривала від трьох років. Друга – вища спеціалізована освіта.

 

Вища освіта в Україні

З кожним роком у освіті відбуваються реформи. Так, вищі навчальні заклади України набули права, які допомагають їм впроваджувати наукові та освітні програми. Окрім того, вони можуть вільно розпоряджатися власними доходами.

 

Також 1 липня 2014 році згідно з Законом "Про вищу освіту" відбулось скасування ступеня спеціаліст. У 2016 році виші України провели останні набір на цей рівень.

 

Відтепер є тільки п’ять освітньо-кваліфікаційних рівнів, а саме:

молодший бакалавр,

бакалавр,

магістр,

доктор філософії,

доктор наук.

Реформа НУШ

Нова українська школа (НУШ) — реформа шкільництва Міністерства освіти та науки, яка передбачала створення школи, де діти будуть навчатися через діяльність, "у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті".

 

Зокрема, з 2017—2018 навчального року 100 шкіл тестували новий стандарт, з 2018—2019 року усі перші класи навчаються за ним.

 

Ключові компоненти нової української школи включають:

Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовами

Спілкування іноземними мовами

Математична компетентність

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння вчитися впродовж життя

Ініціативність і підприємливість

Соціальна та громадянська компетентності

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Екологічна грамотність і здорове життя.

 

Важливим аспектом є те, що навчання триватиме 12 років, як заведено в більшості розвинених країн. Початкова школа триває чотири роки і поділяється на два цикли (1-2 класи — адаптаційно-ігровий, 3-4 класи — основний).

 

Базова середня освіта — п'ять років і поділяється на два цикли (5-6 класи — адаптаційний, 7-9 класи — базове предметне навчання).

 

Закон про державну мову та новий правопис

З 3 червня 2019 року почав діяти новий Український правопис. Згідно з яким потрібно застосовувати норми і правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя.

 

Переважна кількість змін стосується слів іноземного походження – змінюється варіативність їхнього відтворення українською.

 

Також 3 вересня 2020 року усі школи почали навчання дітей тільки української мовою.

 

Окрім того, згідно з новим законом про державну мову, держслужбовці повинні скласти іспит з володіння українською мовою перед початком роботи. Після цього вони отримають сертифікат з відповідним рівнем.

 

Шкільне харчування

Перша леді України Олена Зеленська та шеф-кухар Євген Клопотенко у 2019 році розпочали реформу системи шкільного харчування. Зокрема, вже затвердили оновлений Санітарний регламент і нові гігієнічні вимоги.

 

Наразі розроблено нове шкільне 4-тижневе меню для учнів, яке складається зі 160 страв, де включають популярні страви кухонь світу. У раціоні збільшилась кількість фруктів та м'яса.

 

Чим категорично заборонено годувати дітей у школах:

м'ясні і рибні продукти промислового і кулінарного виробництва; гриби;

молоко і молочні продукти, які непастеризовані;

непастеризовані соки, газовані напої та кава;

рибні, м'ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків без додавання цукру і підсолоджувачів;

продукти (особливо чипси, сухарики) з вмістом солі понад 0,12 грама на 100 грамів готового продукту або з вмістом цукрів понад 10 грамів на 100 грамів готового продукту;

кондитерські вироби та солодкі зернові продукти, вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.

 

Окрім того, всі школи повинні будуть:

зменшити кількість цукру у 2 – 2,5 раза;

зменшити кількість хліба на 1 приймання їжі з 60 – 80 грамів до 30 – 50 грамів;

збільшити кількість м'яса в раціоні в залежності від віку учнів;

кількість молочних продуктів в раціоні повинна зменшитися.

 

Крім того, вартість шкільного меню дещо зросте. Адже раніше для приготування їжі за всіма вимогам потрібно було 14 гривень, то зараз це буде 14 гривень і 50 копійок. А для кращого харчування і якості продуктів – від 14 до 25 гривень.

 

Зарплати вчителів зросли

З 1 січня зарплати українських вчителів зросли на 20%. Наразі мінімальна заробітна плата вчителя становить 4 859 гривень. Стільки отримують освітяни-початківці, які не мають досвіду роботи.

 

У педагогів вищої категорії зарплати трохи вищі, на кілька тисяч — 6 або 6,5 тисяч гривень. Рішенням влади, уже з грудня 2021 року вчителям мають знову підняти зарплати на 8,3%

 

Також в концепцію зростання заробітних плат закладено можливість для вчителя заробити додаткові 20% до заробітної плати шляхом процедури сертифікації.

 

Дистанційне навчання

Датою офіційного початку запровадження дистанційного навчання в Україні можна вважати 12 березня 2020 року. Тоді усі школи закрили на карантин у зв'язку з пандемією коронавірусної інфекції. Навчання відбувалося онлайн на онлайн-платформі ZOOM.

 

А вже у квітні відбувся перший і наймасштабніший національний проєкт із дистанційного навчання – "Всеукраїнська школа онлайн".





За останні 30 років в Україні відбулося багато зміни, які вплинули на освіту. Зараз якість освіти інша, аніж 1991 року, а саме з моменту проголошення Незалежності. Тому зараз навчання у школах відбувається дещо по-іншому.

 

Закон "Про освіту"

Основою для реформи освіти наступних років став перший закон "Про освіту". Прийнятий він був Верховною Радою 5 вересня 2017 року на заміну застарілому чинному закону про освіту. Зокрема, він відрізнився рядом нововведень — терміном освіти в 12 років, більшою автономією шкіл, збільшенням оплати вчителям, зміною правил атестації вчителів та правил підвищення їх кваліфікації. У перший рік Незалежності в Україні діяли понад 20 тисяч шкіл. Однак, наразі їх близько 15 тисяч.

 

Новітня система оцінювання

Оцінювання учнів до 2000-х років відбувалося за 5-бальною шкалою, однак з часом вони почали отримувати й 12-ки за свої досягненням. Ця інновація різко скоротила кількість учнів, яких залишали навчатись на другий рік – з 40 тисяч до 5 тисяч дітей.

 

Окрім того, у МОН запропонували з 1 вересня 2021 року учнів 1-4 класів оцінювати за допомогою вербальної оцінки. Зокрема, у міністерстві розповідають, що відповідне оцінювання буде демонструвати ріст та вдосконалення дитини. Адже банальна оцінка тільки констатує наскільки школяр виконує план предмета.

 

Важливо, що оцінка учня є конфіденційною інформацією і має бути доступною лише для учня та його батьків.

 

Переваги вербального оцінювання учнів:

знизиться рівень тривожності школяра;

стимулюється активізація навчальної діяльності;

закріплюється віра дитини у свої сили.

 

Реформа ЗНО

Вперше в Україні Зовнішнє незалежне оцінювання відбулося 2005 року з української мови, під керівництвом міністра освіти Івана Вакарчука. А вже з 2008 року відбувалося з української мови та літератури.

 

Дане тестування допомогло покращити якості шкільної освіти в України. Також це позитивно зобразилося у боротьбі з корупцією та в загальному покращився рівень освіченості школярів.

 

Наразі максимальна кількість екзаменів ЗНО, які можна скласти, збільшена до 5. Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури набуло деяких змін. На відміну від попередніх років, іспит складатиметься з двох рівнів: 1)українська мова, 2)українська мова та література. Абітурієнт має змогу обрати один із двох, в залежності від потреб під час вступу до ВНЗ.

 

У ЗНО з математики також відбулися зміни. Відтепер іспит теж має два рівні: 1) стандарт, 2) поглиблений. Багато випускників шкіл, які плануватимуть вступати на гуманітарні спеціальності, де математика не є основним вступним предметом, зможуть скласти екзамен рівня стандарту. Третій предмет (це має бути англійська мова або історія України, на вибір).

 

Болонська система освіти

Так, ця система передбачає нарахування кредитів – кількісної оцінки навчальних досягнень студента. Зокрема, щоб здобути диплом бакалавра, студент за всі роки навчання повинен отримати 180 або 240 кредитів, різниця залежить від терміну навчання і додаткових предметів на вибір.

 

До Болонської системи освіти Україна приєдналася у 2005 році. На основі цього вже введено незалежне тестування для школярів, спрощено систему рівнів випускників та запроваджено єдину систему оцінювання.

 

Окрім того, через ці зміни відбувся поділ вищої освіти на бакалаврат і магістратуру. Перший – це загальна вища освіта, яка тривала від трьох років. Друга – вища спеціалізована освіта.

 

Вища освіта в Україні

З кожним роком у освіті відбуваються реформи. Так, вищі навчальні заклади України набули права, які допомагають їм впроваджувати наукові та освітні програми. Окрім того, вони можуть вільно розпоряджатися власними доходами.

 

Також 1 липня 2014 році згідно з Законом "Про вищу освіту" відбулось скасування ступеня спеціаліст. У 2016 році виші України провели останні набір на цей рівень.

 

Відтепер є тільки п’ять освітньо-кваліфікаційних рівнів, а саме:

молодший бакалавр,

бакалавр,

магістр,

доктор філософії,

доктор наук.

Реформа НУШ

Нова українська школа (НУШ) — реформа шкільництва Міністерства освіти та науки, яка передбачала створення школи, де діти будуть навчатися через діяльність, "у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті".

 

Зокрема, з 2017—2018 навчального року 100 шкіл тестували новий стандарт, з 2018—2019 року усі перші класи навчаються за ним.

 

Ключові компоненти нової української школи включають:

Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовами

Спілкування іноземними мовами

Математична компетентність

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння вчитися впродовж життя

Ініціативність і підприємливість

Соціальна та громадянська компетентності

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Екологічна грамотність і здорове життя.

 

Важливим аспектом є те, що навчання триватиме 12 років, як заведено в більшості розвинених країн. Початкова школа триває чотири роки і поділяється на два цикли (1-2 класи — адаптаційно-ігровий, 3-4 класи — основний).

 

Базова середня освіта — п'ять років і поділяється на два цикли (5-6 класи — адаптаційний, 7-9 класи — базове предметне навчання).

 

Закон про державну мову та новий правопис

З 3 червня 2019 року почав діяти новий Український правопис. Згідно з яким потрібно застосовувати норми і правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя.

 

Переважна кількість змін стосується слів іноземного походження – змінюється варіативність їхнього відтворення українською.

 

Також 3 вересня 2020 року усі школи почали навчання дітей тільки української мовою.

 

Окрім того, згідно з новим законом про державну мову, держслужбовці повинні скласти іспит з володіння українською мовою перед початком роботи. Після цього вони отримають сертифікат з відповідним рівнем.

 

Шкільне харчування

Перша леді України Олена Зеленська та шеф-кухар Євген Клопотенко у 2019 році розпочали реформу системи шкільного харчування. Зокрема, вже затвердили оновлений Санітарний регламент і нові гігієнічні вимоги.

 

Наразі розроблено нове шкільне 4-тижневе меню для учнів, яке складається зі 160 страв, де включають популярні страви кухонь світу. У раціоні збільшилась кількість фруктів та м'яса.

 

Чим категорично заборонено годувати дітей у школах:

м'ясні і рибні продукти промислового і кулінарного виробництва; гриби;

молоко і молочні продукти, які непастеризовані;

непастеризовані соки, газовані напої та кава;

рибні, м'ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків без додавання цукру і підсолоджувачів;

продукти (особливо чипси, сухарики) з вмістом солі понад 0,12 грама на 100 грамів готового продукту або з вмістом цукрів понад 10 грамів на 100 грамів готового продукту;

кондитерські вироби та солодкі зернові продукти, вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.

 

Окрім того, всі школи повинні будуть:

зменшити кількість цукру у 2 – 2,5 раза;

зменшити кількість хліба на 1 приймання їжі з 60 – 80 грамів до 30 – 50 грамів;

збільшити кількість м'яса в раціоні в залежності від віку учнів;

кількість молочних продуктів в раціоні повинна зменшитися.

 

Крім того, вартість шкільного меню дещо зросте. Адже раніше для приготування їжі за всіма вимогам потрібно було 14 гривень, то зараз це буде 14 гривень і 50 копійок. А для кращого харчування і якості продуктів – від 14 до 25 гривень.

 

Зарплати вчителів зросли

З 1 січня зарплати українських вчителів зросли на 20%. Наразі мінімальна заробітна плата вчителя становить 4 859 гривень. Стільки отримують освітяни-початківці, які не мають досвіду роботи.

 

У педагогів вищої категорії зарплати трохи вищі, на кілька тисяч — 6 або 6,5 тисяч гривень. Рішенням влади, уже з грудня 2021 року вчителям мають знову підняти зарплати на 8,3%

 

Також в концепцію зростання заробітних плат закладено можливість для вчителя заробити додаткові 20% до заробітної плати шляхом процедури сертифікації.

 

Дистанційне навчання

Датою офіційного початку запровадження дистанційного навчання в Україні можна вважати 12 березня 2020 року. Тоді усі школи закрили на карантин у зв'язку з пандемією коронавірусної інфекції. Навчання відбувалося онлайн на онлайн-платформі ZOOM.

 

А вже у квітні відбувся перший і наймасштабніший національний проєкт із дистанційного навчання – "Всеукраїнська школа онлайн".