Бесік Шамугія: «Навряд чи коронавірус скоро покине людську популяцію»

Бесік Шамугія: «Навряд чи коронавірус скоро покине людську популяцію»

Доктор медичних наук Бесік Шамугія в інтерв'ю Front News International розповів про причини «жахливої» статистики по числу проведених тестувань на коронавірус в Україні, а також назвав кроки, які необхідно зробити світовим країнам для боротьби з SARS-CoV-2. Крім цього Шамугія пояснив, чим відрізняється український метод боротьби з пандемією від європейського та грузинського.

 

 

Front News International: Радий вас вітати! З огляду на те, що практично щодня в Україні фіксують нові рекорди за кількістю інфікованих коронавірусом, як ви вважаєте, чи справляється нинішня українська влада з пандемією, і які кроки можна було б зробити ще, щоб число нових випадків зараження нарешті пішло на спад?

 

 

Бесік Шамугія: На жаль, за офіційними даними Міністерства охорони здоров'я, за місяць показник захворюваності COVID-19 в Україні зріс утричі, він становить 169 осіб на 100 тис. населення, смертність становить 2,4%. Складно говорити про те, що є правильним, а що ні. Даний вірус є новим, відповідно ще не вивчений. Уже кілька місяців в провідних світових центрах проводяться різні дослідження, як з вивчення вірусу, так і по розробці вакцини і етіотропного лікування. Поки ми отримуємо суперечливі попередні дані. Дуже складно давати оцінку або прогнози. Незважаючи на те, що в Україні була зруйнована епідеміологічна служба, яка займалася контролем епідеміологічної ситуації в країні, нинішня влада відреагувала на ситуацію правильно і своєчасно. Карантин не може бути вічним, так як це веде до серйозної економічної кризи.

 

 

Якщо подивитися на статистику захворюваності на ВІЛ-інфекції, тільки за січень - квітень 2020 року в Україні офіційно зареєстровано 5256 випадків ВІЛ-інфекції, 1501 випадок СНІДу та 733 смерті, зумовлені СНІДом серед громадян України та 18 випадків ВІЛ-інфекції серед іноземців. Можна подивитися і інші захворювання, які багато років є актуальними по захворюваності і смертності, наприклад, туберкульоз, але чомусь ніхто не закриває кордони, економіку, не проводить жорстких заходів щодо запобігання, поширення даних захворювань.

 

 

FNI: Чи не вважаєте ви, що, взявши європейський метод по виходу з карантинних обмежень, офіційний Київ зіткнеться з проблемою неефективності своїх методів боротьби? Мова про те, що Європа послаблює заходи, при тому, що у них число нових випадків COVID-19 йде на спад. У нас не так. Число зростає, а карантинні заходи послаблюються.

 

 

Б.Ш.: Як я вже зазначив, як весь світ, так і Україна не може довгий час використовувати жорсткі карантинні методи. Пандемії вкрай шкідливі для економіки, однак своєчасні заходи сприяють зменшенню їх масштабів і, тим самим, пом'якшити наступну економічну кризу. За відсутності вакцини та достатньої кількості ліжок в реанімації майже всі постраждалі країни пішли шляхом згладжування піку - спробували розтягнути епідемію в часі, для чого ввели жорсткі обмеження в громадському та діловому житті.

 

 

Що стосується Європейських країн, не зовсім все просто, як здається. Якщо взяти Францію і Німеччину, останні дні спостерігається зростання захворюваності. За останню добу у Франції підтверджено 1 695 випадків коронавірусної інфекції, у Німеччині. - 1400.

 

 

Акцент в боротьбі з коронавірусом слід робити на профілактичні заходи завдяки зміцненню імунітету, правильному режиму дня, харчуванню та психологічному настрою до тих пір, поки не буде винайдена вакцина і не зменшиться число людей, які хворіють COVID-19.

 

 

 

FNI: Ситуація з тестуванням на коронавірус в Україні знаходиться в жахливому стані. 1 067 006 тестувань було зроблено. При цьому в європейських країнах, в процентному співвідношенні, вироблено мінімум 10% тестувань від усього населення в кожній державі. До чого, на вашу думку, може привести така статистика?

 

 

 

Б.Ш.: На жаль, це пов'язано з тим, що в Україні не вистачає фахівців і відповідного обладнання. В очікуванні проведення реформи охорони здоров'я були допущені помилки: старе знищили, а нового ефективного методу ніхто не придумав. Крім тестів також необхідна апаратура, необхідні фахівці, окрема кімната для проведення ПЛР-тестувань. Ситуація в Україні не така, як у Німеччині чи Південній Кореї, де в кожній лікарні є можливість проводити ПЛР-тестування. В даному випадку ті лабораторії, які мають можливість проводити ПЛР, дійсно, мають обмежені можливості робити це протягом доби. Таким чином, пропускна здатність лабораторій в нашій країні на добу - до семи тисяч. Лікарі та лаборанти працюють цілодобово при обмежених можливостях. Це Герої нашого часу!

 

 

 

FNI: Грузинська влада продемонстрували блискучий результат в питанні боротьби з пандемією. На 100 тисяч чоловік в Грузії інфікованих близько 25. При цьому в Україні аналогічний показник перевищує 100 чоловік на 100 тисяч. У чому особливість грузинського методу боротьби?

 

 

 

Б.Ш.: Це комплексна і координована робота. По-перше, влада Грузії дуже серйозно поставилися до епідемії з самого початку, стали впроваджувати ряд активних заходів щодо попередження завезення і розповсюдження інфекції на самому початковому етапі. По-друге, інший дуже важливий момент - це комплексний підхід. Жодна із заходів сама по собі не може попередити поширення вірусу. Зате комплексний підхід може мати успіх. Цей підхід складається з раннього виявлення - своєчасної діагностики, ізолювання в разі інфікування, комплексного лікування та, звичайно, відстеження всіх контактів, карантин і т.д.

 

 

 

Дуже важливий момент - дуже хороша координація. З самого початку було створено координаційну раду під керівництвом прем'єр-міністра (Георгій Гахарія - ред.), який засідав щодня, який прийняв дуже конкретний план і відстежував впровадження всіх положень цього плану. Ще один важливий момент - це хороша комунікація і з населенням, і з медичними працівниками. Провідна роль була відведена фахівцям, експертам у цій галузі. Тому населення вчасно отримувало дуже важливу медичну інформацію. Була відкрита «гаряча лінія», організовані щоденні прес-брифінги, створений сайт по COVID-19 для загального доступу населення і т.д.

 

 

 

Звичайно, жодна система охорони здоров'я в світі не була готова до епідемії такого масштабу. І, звичайно, Грузія теж не була готова. Але Грузія не стала чекати допомоги ззовні. Дуже активно уряд став шукати канали для закупівлі тест-систем, для закупівлі засобів індивідуального захисту медичнии працівників та навіть виділив бюджетні ресурси для цього. Звичайно, велася робота і з донорами, і з міжнародними організаціями, включаючи Міжнародну організацію охорони здоров'я, але в той же час керівництво країни вживало заходи, щоб закупити ці кошти в міру можливості або отримати їх з інших країн. Це вдалося. Тому Грузія однією з перших країн в регіоні стала діагностувати COVID-19, мала можливість тестувати. Також дуже добре була підготовлена​​система охорони здоров'я. На даному етапі в Грузії понад чотири тисячі ліжок, призначених для хворих з коронавірусом, із них більше тисячі ліжок - у відділенні інтенсивної терапії. І в країні є понад 1000 апаратів штучної вентиляції легенів.

 

 

 

FNI: Коли все-таки закінчиться пандемія? Багато експертів стверджують, що вірус буде «промишляти» до тих пір, поки не заразиться 80% світового населення. Ви погодитеся з такою думкою?

 

 

 

Б.Ш.: Складне питання. Зараз прогнози про те, що буде з COVID-19, носять спекулятивний характер, але на завершальному етапі може бути застосований комплекс заходів, який не раз зупиняв колишні пандемії. Це збереження заходів громадського контролю, щоб виграти час, нові противірусні препарати для ослаблення симптомів і вакцина. Точна формула, скажімо, як довго зберігати правила соціального дистанціювання, багато в чому залежить від самих людей, від того, наскільки точно вони будуть слідувати обмежувальним заходам, і наскільки ефективно реагуватимуть влади.

 

 

Мені здається, SARS-CoV-2 вже навряд чи покине людську популяцію. Знову-таки, проводячи аналогію з грипом та пандеміями, -  так було і після пандемії «іспанки» 1918-1919 років, і після пандемії «гонконгського грипу» 1968-69 років, і після пандемії «свинячого грипу» 2009-2010 років. З іншого боку, пандемічні штами «азіатського грипу» 1957-1958 років досить швидко покинули людську популяцію. Так що історія вірусології знає і непогані приклади.

 

 

Я думаю, що новий коронавірус продовжить адаптуватися до людського організму. І, можливо, років через 20-30 цей вірус вже не буде настільки патогенним для людини, як зараз.

 

 

 

Front News International





Доктор медичних наук Бесік Шамугія в інтерв'ю Front News International розповів про причини «жахливої» статистики по числу проведених тестувань на коронавірус в Україні, а також назвав кроки, які необхідно зробити світовим країнам для боротьби з SARS-CoV-2. Крім цього Шамугія пояснив, чим відрізняється український метод боротьби з пандемією від європейського та грузинського.

 

 

Front News International: Радий вас вітати! З огляду на те, що практично щодня в Україні фіксують нові рекорди за кількістю інфікованих коронавірусом, як ви вважаєте, чи справляється нинішня українська влада з пандемією, і які кроки можна було б зробити ще, щоб число нових випадків зараження нарешті пішло на спад?

 

 

Бесік Шамугія: На жаль, за офіційними даними Міністерства охорони здоров'я, за місяць показник захворюваності COVID-19 в Україні зріс утричі, він становить 169 осіб на 100 тис. населення, смертність становить 2,4%. Складно говорити про те, що є правильним, а що ні. Даний вірус є новим, відповідно ще не вивчений. Уже кілька місяців в провідних світових центрах проводяться різні дослідження, як з вивчення вірусу, так і по розробці вакцини і етіотропного лікування. Поки ми отримуємо суперечливі попередні дані. Дуже складно давати оцінку або прогнози. Незважаючи на те, що в Україні була зруйнована епідеміологічна служба, яка займалася контролем епідеміологічної ситуації в країні, нинішня влада відреагувала на ситуацію правильно і своєчасно. Карантин не може бути вічним, так як це веде до серйозної економічної кризи.

 

 

Якщо подивитися на статистику захворюваності на ВІЛ-інфекції, тільки за січень - квітень 2020 року в Україні офіційно зареєстровано 5256 випадків ВІЛ-інфекції, 1501 випадок СНІДу та 733 смерті, зумовлені СНІДом серед громадян України та 18 випадків ВІЛ-інфекції серед іноземців. Можна подивитися і інші захворювання, які багато років є актуальними по захворюваності і смертності, наприклад, туберкульоз, але чомусь ніхто не закриває кордони, економіку, не проводить жорстких заходів щодо запобігання, поширення даних захворювань.

 

 

FNI: Чи не вважаєте ви, що, взявши європейський метод по виходу з карантинних обмежень, офіційний Київ зіткнеться з проблемою неефективності своїх методів боротьби? Мова про те, що Європа послаблює заходи, при тому, що у них число нових випадків COVID-19 йде на спад. У нас не так. Число зростає, а карантинні заходи послаблюються.

 

 

Б.Ш.: Як я вже зазначив, як весь світ, так і Україна не може довгий час використовувати жорсткі карантинні методи. Пандемії вкрай шкідливі для економіки, однак своєчасні заходи сприяють зменшенню їх масштабів і, тим самим, пом'якшити наступну економічну кризу. За відсутності вакцини та достатньої кількості ліжок в реанімації майже всі постраждалі країни пішли шляхом згладжування піку - спробували розтягнути епідемію в часі, для чого ввели жорсткі обмеження в громадському та діловому житті.

 

 

Що стосується Європейських країн, не зовсім все просто, як здається. Якщо взяти Францію і Німеччину, останні дні спостерігається зростання захворюваності. За останню добу у Франції підтверджено 1 695 випадків коронавірусної інфекції, у Німеччині. - 1400.

 

 

Акцент в боротьбі з коронавірусом слід робити на профілактичні заходи завдяки зміцненню імунітету, правильному режиму дня, харчуванню та психологічному настрою до тих пір, поки не буде винайдена вакцина і не зменшиться число людей, які хворіють COVID-19.

 

 

 

FNI: Ситуація з тестуванням на коронавірус в Україні знаходиться в жахливому стані. 1 067 006 тестувань було зроблено. При цьому в європейських країнах, в процентному співвідношенні, вироблено мінімум 10% тестувань від усього населення в кожній державі. До чого, на вашу думку, може привести така статистика?

 

 

 

Б.Ш.: На жаль, це пов'язано з тим, що в Україні не вистачає фахівців і відповідного обладнання. В очікуванні проведення реформи охорони здоров'я були допущені помилки: старе знищили, а нового ефективного методу ніхто не придумав. Крім тестів також необхідна апаратура, необхідні фахівці, окрема кімната для проведення ПЛР-тестувань. Ситуація в Україні не така, як у Німеччині чи Південній Кореї, де в кожній лікарні є можливість проводити ПЛР-тестування. В даному випадку ті лабораторії, які мають можливість проводити ПЛР, дійсно, мають обмежені можливості робити це протягом доби. Таким чином, пропускна здатність лабораторій в нашій країні на добу - до семи тисяч. Лікарі та лаборанти працюють цілодобово при обмежених можливостях. Це Герої нашого часу!

 

 

 

FNI: Грузинська влада продемонстрували блискучий результат в питанні боротьби з пандемією. На 100 тисяч чоловік в Грузії інфікованих близько 25. При цьому в Україні аналогічний показник перевищує 100 чоловік на 100 тисяч. У чому особливість грузинського методу боротьби?

 

 

 

Б.Ш.: Це комплексна і координована робота. По-перше, влада Грузії дуже серйозно поставилися до епідемії з самого початку, стали впроваджувати ряд активних заходів щодо попередження завезення і розповсюдження інфекції на самому початковому етапі. По-друге, інший дуже важливий момент - це комплексний підхід. Жодна із заходів сама по собі не може попередити поширення вірусу. Зате комплексний підхід може мати успіх. Цей підхід складається з раннього виявлення - своєчасної діагностики, ізолювання в разі інфікування, комплексного лікування та, звичайно, відстеження всіх контактів, карантин і т.д.

 

 

 

Дуже важливий момент - дуже хороша координація. З самого початку було створено координаційну раду під керівництвом прем'єр-міністра (Георгій Гахарія - ред.), який засідав щодня, який прийняв дуже конкретний план і відстежував впровадження всіх положень цього плану. Ще один важливий момент - це хороша комунікація і з населенням, і з медичними працівниками. Провідна роль була відведена фахівцям, експертам у цій галузі. Тому населення вчасно отримувало дуже важливу медичну інформацію. Була відкрита «гаряча лінія», організовані щоденні прес-брифінги, створений сайт по COVID-19 для загального доступу населення і т.д.

 

 

 

Звичайно, жодна система охорони здоров'я в світі не була готова до епідемії такого масштабу. І, звичайно, Грузія теж не була готова. Але Грузія не стала чекати допомоги ззовні. Дуже активно уряд став шукати канали для закупівлі тест-систем, для закупівлі засобів індивідуального захисту медичнии працівників та навіть виділив бюджетні ресурси для цього. Звичайно, велася робота і з донорами, і з міжнародними організаціями, включаючи Міжнародну організацію охорони здоров'я, але в той же час керівництво країни вживало заходи, щоб закупити ці кошти в міру можливості або отримати їх з інших країн. Це вдалося. Тому Грузія однією з перших країн в регіоні стала діагностувати COVID-19, мала можливість тестувати. Також дуже добре була підготовлена​​система охорони здоров'я. На даному етапі в Грузії понад чотири тисячі ліжок, призначених для хворих з коронавірусом, із них більше тисячі ліжок - у відділенні інтенсивної терапії. І в країні є понад 1000 апаратів штучної вентиляції легенів.

 

 

 

FNI: Коли все-таки закінчиться пандемія? Багато експертів стверджують, що вірус буде «промишляти» до тих пір, поки не заразиться 80% світового населення. Ви погодитеся з такою думкою?

 

 

 

Б.Ш.: Складне питання. Зараз прогнози про те, що буде з COVID-19, носять спекулятивний характер, але на завершальному етапі може бути застосований комплекс заходів, який не раз зупиняв колишні пандемії. Це збереження заходів громадського контролю, щоб виграти час, нові противірусні препарати для ослаблення симптомів і вакцина. Точна формула, скажімо, як довго зберігати правила соціального дистанціювання, багато в чому залежить від самих людей, від того, наскільки точно вони будуть слідувати обмежувальним заходам, і наскільки ефективно реагуватимуть влади.

 

 

Мені здається, SARS-CoV-2 вже навряд чи покине людську популяцію. Знову-таки, проводячи аналогію з грипом та пандеміями, -  так було і після пандемії «іспанки» 1918-1919 років, і після пандемії «гонконгського грипу» 1968-69 років, і після пандемії «свинячого грипу» 2009-2010 років. З іншого боку, пандемічні штами «азіатського грипу» 1957-1958 років досить швидко покинули людську популяцію. Так що історія вірусології знає і непогані приклади.

 

 

Я думаю, що новий коронавірус продовжить адаптуватися до людського організму. І, можливо, років через 20-30 цей вірус вже не буде настільки патогенним для людини, як зараз.

 

 

 

Front News International