Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що нове законодавство щодо боротьби з тероризмом, яке набуде чинності з 1 червня, може вважатися остаточним виконанням вимог Туреччини, через які вона блокує прийняття Швеції до НАТО.

Про це він опублікував спеціальну колонку у Financial Times.


Крістерссон зазначає, що до саміту НАТО у Вільнюсі – коли Швеція сподівається вже стати повноправним членом – залишається близько п'яти тижнів, і настав час завершити процедуру ратифікації її вступу.
 
На його думку, набуття чинності новим антитерористичним законодавством з 1 червня означатиме остаточне виконання Стокгольмом домовленості з Анкарою щодо тристороннього меморандуму на полях саміту в Мадриді.


Прем'єр нагадав, що закон передбачає криміналізацію участі у терористичному угрупуванні будь-яким способом, який просуває, посилює або підтримує його.


"Таким чином ми виконуємо останню частину нашої домовленості. Швеція повною мірою підтримує Туреччину у боротьбі проти всіх загроз для її національної безпеки та засуджує всі терористичні організації, включаючи PKK (Робітничою партією Курдистану), які здійснюють атаки проти неї", – заявив прем'єр, додавши , що тероризм є серйозною загрозою в сучасному світі і з ним потрібно боротися "усі способи, сумісні з верховенством права та демократією".


Крістерссон зазначив, що і Швеція має підвищену терористичну загрозу з 2010 року, а зараз, за оцінками спецслужб, країна стала пріоритетною метою для терористів – зокрема через скандальні акції зі спаленням Корану та дезінформації про те, як шведські соціальні служби звертаються з мусульманських дітей.


За словами прем'єра, нове законодавство, по-перше, закриває прогалину в колишньому законодавстві, оскільки досі було криміналізовано лише пряму участь у терористичній організації, а ті, хто допомагав її членам без прямої участі, міг уникнути покарання.


Наразі відповідальність загрожує також за організаційну, матеріальну чи фінансову підтримку участі інших осіб у таких організаціях, публічні заклики вступати до їхніх лав та сприяння такому вербуванню, поїздки за кордон з метою взяти участь у терористичній діяльності. За найсерйозніші злочини може загрожувати до восьми років ув'язнення.


Для керівників терористичних організацій максимальною санкцією може бути довічне ув'язнення.


Законодавчі зміни також передбачають розширення співробітництва з ЄС та НАТО для протидії терористичній діяльності, а потім і з Туреччиною.


"Швеція готова стати активним і лояльним союзником у НАТО і робити внесок для безпеки всього Альянсу з першого ж дня. Ми маємо значні військові можливості, і ми сприятимемо кращій передовій присутності НАТО в Балтиці, патрулюванні неба над Балтійським морем та інших операціях. Фактично тільки Володимир Путін виграє щось від того, що Швеція продовжуватиме залишатися за межами НАТО», – робить висновок Ульф Крістерссон.


Як відомо, протокол про вступ Швеції до НАТО не ратифікували лише дві країни – Угорщина та Туреччина.


В експертних колах вважають, що завершення виборів у Туреччині відкриває нове "вікно можливостей" для завершення вступу Швеції, оскільки питання перестає бути передвиборчою карткою Ердогана для загравання з консервативним електоратом.


Другим чинником мав стати вищезазначений закон про посилення боротьби з тероризмом.


Угорщина, де скаржаться на "недолік поваги" з боку Стокгольма за критику проблем із демократією та верховенством права, навряд чи наважиться залишатися останньою країною, яка блокує вступ Швеції. Найімовірніше, Будапешт ратифікує протокол в останній момент перед тим, як це зробить Анкара – так, як і для вступу Фінляндії.