Пашинян йде ва-банк. Вірменська революція триває
loader

Пашинян йде ва-банк. Вірменська революція триває

  • Пашинян йде ва-банк Вірменська революція триває

Тбілісі: 16 жовтня на позачерговому засіданні уряду прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про свою відставку. Таким чином він запустив процес дострокових виборів у парламент, які мають відбутися 9-10 грудня 2018 року. Однак, сам Пашинян особливо нічим не ризикує. Швидше за все, до кінця цього року, він знову буде обраний головою уряду, а його політична сила отримає контрольний пакет голосів в Національних Зборах.

Перемоги і # зради Пашиняна

Нікол Пашинян прийшов до влади на хвилі революційного протесту проти правлячої Республіканської партії і Сержа Саргісяна. Люди втомилися від крадія режиму, який маніпуляціями з Конституцією намагався втриматися при владі.

Незважаючи на те, що Пашинян не входив в ТОП-20 вірменських політиків, досить швидко він набув популярності і зміг заручитися підтримкою креативного класу, колишньої аполітичної публіки, громадськості.

Але на відміну від Майдану в Україні, вірменська революція відбувалася без крові і жорсткого протистояння. Москва і Вашингтон наполягали на збереженні конституційної наступності влади. В результаті компромісу вдалося сформувати уряд національної єдності, до якого увійшли представники не тільки опозиції, але раніше правлячої коаліції (партії «Процвітаюча Вірменія» і «Дашнакцутюн»).

Отримавши посаду прем'єра, Нікол Пашинян до наступних парламетських виборів повинен був показати результати або зіткнутися з кризою завищених очікувань.

В умовах опору з боку залишків минулої влади, саботажу на місцях Пашинян і його команда ризикували втратити завойовані позиції вже до кінця року.

Тому новий уряд вжив ряд цілком популістських дій: ініціював закон про амністію для тих людей, які роками не платили штрафи за порушення правил дорожнього руху (це близько 150 тисяч порушників і сума в $ 28 млн); списав банківські заборгованості людям, які взяли кредити на розвиток сільського господарства (100 тис громадян фермерів); знизило тарифи на газ і електроенергію для малозабезпечених сімей. Люди і так не збиралися платити ці борги.

Для всенародної любові цього виявилося достатньо.

Другим кроком стала боротьба з корупцією по-українськи. Ловимо, затримуємо під телекамеру - потім «корумповані» суди, використовуючи лазівки в законодавстві, випускають.

У червні був затриманий колишній начальник охорони екс-президента Вірменії Сержа Саргсяна - Вачагана Казаряна. Він перевів у готівку 123 тисячі доларів і 436 мільйонів вірменських драмів (приблизно 900 тисяч доларів) і намагався втікти з Вірменії. Казаряна підозрюють у привласненні 9 мільйонів доларів з бюджету. Але вже через два місяці його випустили під заставу - 2 мільйони доларів.

Найбільш резонансна справа - затримання другого президента Вірменії Роберта Кочеряна (1998 - 2008 рр). Його звинувачують в поваленні конституційного ладу. 1 березня 2008 року по наказу Кочеряна поліція придушила протест, загинуло десять демонстрантів. Однак, як і Казаряна, екс-президент був звільнений після рішення апеляційного суду.

Було також порушено кримінальну справу проти братів уже поваленого прем'єра Сержа Саргсяна - Сашика і Левона. Останнього навіть оголосили в розшук, що не заважало йому виконувати функції посла з особливих доручень МЗС Вірменії.

Відносним успіхом можна вважати арешт і обшук у відставного генерала Манвела Григоряна. Його звинувачують в незаконному придбанні та зберіганні зброї і боєприпасів, а також в розкраданні майна в особливо великому розмірі. В будинках і приміщеннях, що належать Григоряну Служба національної безпеки виявила продукти харчування та інші товари з маркуванням «пайок солдата», а також коробки з ліками, гігієнічним приладдям і військовою формою, відправленими на передову в Карабах в період чотириденної квітневої війни 2016 року, в деяких коробках залишилися навіть листи школярів солдатам.

Жадібність і погубила генерала. Його заарештували 19 липня, але навіть апеляційний суд не зміг відпустити його під заставу і продовжив затримання. Швидше за все Григорян буде єдиним екс-чиновником, який сяде за корупцію в першій хвилі чистки Пашиняна.

Однак, гучні телевізійні посадки і обшуки дозволили новому уряду швидко змінити всіх губернаторів і мерів великих міст. Перемогою Пашиняна стала відставка мера Єревана Тарона Маргаряна.

Це дозволило провести дострокові вибори Ради старійшин в Єревані (де живе близько третини жителів самої Вірменії). Як і очікувалося, блок Пашиняна «Мій крок» отримав на цих виборах 81% підтримки, а мером стала близька до нього людина - комік і шоумен Айк Марутян.

Тепер Пашиняна вже нічого не стримувало від того, щоб остаточно отримати всю повноту влади. Прем'єр почав кампанію за дострокові вибори парламенту.

За конституцією Вірменії, протягом 14 днів після відставки прем'єр-міністра парламент країни має обрати нового главу Уряду. Якщо цього не станеться з двох спроб, законодавчий орган розпускається, і призначаються позачергові вибори. Формула багатообіцяюча.

Як «республіканці» себе переграли

Електоральний успіх блоку «Мій крок» в Єревані і відновлення революційної риторики у Пашиняна («необхідно завершити революцію і оновити парламент»), не міг не лякати Республіканську партію і її союзників. У них крок за кроком «віджимали» усі шматочки пирога.

За розрахунками «республіканців» маятник суспільних настроїв і симпатій до Пашиняна до травня 2019 року мав качнутися в сторону розчарування. Вони вже запустили процес інформаційного троллінгу уряду і влади «майданутих». На цьому терені вже працюють блогери Нарек Малян і Артур Данієлян, які створили в Facebook популярну сторінку «Адеквад».

Але парламентська більшість допустило стратегічну помилку.

Депутати від трьох з чотирьох партій в парламенті ( «Республіканська партія», «Дашнакцутюн» і «Процвітаюча Вірменія») на переговорах 2 жовтня виступили проти дострокових виборів. Керівники їх фракцій запропонували призначити вибори на травень 2019 року і заявили про готовність не висувати свого кандидата на пост глави уряду в тому випадку, якщо голосування пройде в ці терміни.

Був прийнятий законопроект, який дозволяє парламенту Вірменії продовжити роботу при відставці прем'єр-міністра. Поправки були прийняті на тлі акції протесту прихильників Пашиняна.

Прем'єр тут же звільнив з посад шістьох міністрів від партій «Процвітаюча Вірменія» і «Дашнакцутюн». У відставку «пішли» міністра з надзвичайних ситуацій Грачья Ростомяна, міністра енергетичних інфраструктур і природних ресурсів Артура Григоряна, міністра спорту і з питань молоді Левона Ваградяна, міністра транспорту, зв'язку та інформаційних технологій Ашота Акопяна, міністра економічного розвитку і інвестицій Арцвіка Мінасяна і міністра сільського господарства Артура Хачатряна. Своє рішення Пашинян пояснив тим, що в країні сформувалася нова політична ситуація, а прийнятий парламентом законопроект прем'єр назвав спробою контрреволюції і зазіханням на владу Вірменії та народу.

9 жовтня стало відомо, що щонайменше 55 депутатів Національних зборів Вірменії, в тому числі і 16 депутатів-республіканців підтримали намір прем'єр-міністра Нікола Пашиняна провести в грудні дострокові парламентські вибори. Вони також вважають, що після відставки Пашиняна з поста прем'єр-міністра і до позачергових виборів нового прем'єра обирати не слід.

12 жовтня стало відомо про те, що своїх кандидатів на пост глави уряду не висуватиме «Процвітаюча Вірменія» і у РП немає єдності з цього питання.

За словами політичного оглядача Степана Сафаряна, «Нікол Пашинян впевнено говорить про відставку. Впевненість з'явилася після заяви 18 депутатів, в тому числі республіканців, в якому вони висловилися за проведення позачергових виборів в грудні. Упевненості також додала угода, підписана з лідером партії «Процвітаюча Вірменія» Гагиком Царукяном. Ці дві події, зокрема, звели до мінімуму ризик нового політичного протистояння».

Науковий співробітник Інституту Кавказу Грант Мікаєлян впевнений, що високий рейтинг Пашиняна і електоральний успіх «Мого кроку» в Єревані змусили керівництво «Процвітаючої Вірменії» піти на угоду з прем'єром. Тепер виборів в грудні не уникнути. Нікол Пашинян переміг.

Що скажуть Москва і Вашингтон?

Зовнішньополітичний тил революційного прем'єра, як не дивно, захищає чинний президент Вірменії Армен Саркісян, який був обраний голосами республіканської більшості в Народних зборах.

Однак, під час революційних протестів саме Саркісян виступив посередником між колишньою і нинішньою владою.

Президент дав добро і на відставку міністрів-зрадників 2 жовтня і підтримав позачергові вибори в грудні.

Більш того, саме Саркісян зараз робить тур по США, ЄС і Росії для того, щоб роз'яснити суть політики Пашиняна. Основний меседж: Єреван не збирається порушувати статус-кво на Південному Кавказі.

Вашингтону зараз не до нової проблеми на Кавказі. Тому з Білого Дому говорять про необхідність збереження громадянського миру і стабільності в Вірменії. Держдеп всіляко підкреслює важливість конституційної процедури і дотримання старих домовленостей.

Що стосується Москви, то її позиція відмінно описана російським експертом по Кавказу Сергієм Маркедоновим: «якщо Пашинян при всій оригінальності своїх внутрішньополітичних методик не поставить під сумнів фундаментальні основи двосторонніх вірмено-російських відносин (членство Вірменії в ОДКБ і Митному союзі), його нове прем'єрство буде прийнято як свого роду політичний креатив, що не заважає стратегічній кооперації».

Віталій Кулик, Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства для FNI


Залишайтеся в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал в Telegram