Три роки Мінським угодам: що далі?
loader

Три роки Мінським угодам: що далі?

  • Три роки Мінським угодам що далі

Київ: У ці дні виповнюється три роки так званим «Мінським домовленостям». Нагадаємо, що Мінські переговори - це переговори в тристоронньому форматі: Україна, Росія та ОБСЄ. Також за погодженням сторін запрошуються представники окремих районів Донецької та Луганської областей. 5 вересня 2014 року  представник ОБСЄ Посол Гайді Тальявіні, другий Президент України Леонід Кучма, посол Росії в Україні Михайло Зурабов, представники самопроголошених ДНР/ЛНР уклали угоду про тимчасове перемир'я у війні на сході України. У ніч проти 20 вересня 2014 року сторони підписали наступний меморандум.  Потім  в лютому 2015 року був укладений «Мінськ-2». Тоді у певної кількості людей складалася ілюзія, що війну можна буде швидко припинити. Практика довела, що ці угоди, укладені фактично відповідно до путінської стратегії, були мертвонародженими.

Мінські домовленості дуже суперечливі, десь вони на користь України, десь у політичній частині формулювання не на нашу користь. Проте політична частина далека від площини практичної реалізації. Принципово важливо, що основною метою цих переговорів завжди була реінтеграція окупованих районів Донецької та Луганської областей в правове поле України. Ніяких самопроголошених республік по завершенню всіх пунктів Мінських домовленостей бути не може. Але перспектива реінтеграції буде набагато складнішою і тривалішою, ніж це здавалося багатьом в 2014 р. В так званих «днр/лнр» вже понад три роки Росія розбудовує  антиукраїнський квазідержавний проект.

За ці роки неодноразово лунала аргументована критика Мінських угод. Важко не погодитися з їхньою юридичною  оцінкою. Угоди є нікчемними (це абсолютно правовий термін!). Не може бути повноцінною міжнародною угодою те, що не пройшло національної процедури погодження. Люди, які підписували мінські угоди передусім фізичні особи. Не було  ратифікації  Верховною Радою.

Росія на відміну від України не виконала жодного зі своїх зобов'язань відповідно до Мінських угод. Хоча, відверто, і зобовязень її не багато. Серед 28 зобов’язань, що містяться в домовленостях, 22 – покладено на Україну, 6 – на ОБСЄ, 2 - на  абсолютно підконтрольних Росії колаборантів, і лише одне – на Росію. З угод не випливає, що Росія – ініціатор та учасник війни. Вона всюди подається як спостерігач та «миротворець». В пункті 10 зазначено, що потрібно вивести іноземні війська, без уточнення чиї саме. А Росія продовжує на всіх рівнях офіційно заявляти, що російських військових на українському Донбасі немає і ніякої війни проти України вона не веде.  

Водночас, беручі до уваги нікчемність Мінських угод не можна не усвідомлювати, що певну міжнародно-правову легітимність вони мають. Її надала Організація Об’єднаних Націй, бо вона посилається на них в своїх офіційних документах. Отже не випадково голова Міжнародного суду ООН  Ронні Абрахам навесні 2017 року оголосив рішення суду,  в якому нагадано, що Рада безпеки ООН закликала Україну і Росію розробити комплекс заходів по виконанню "мінських домовленостей".

Саме необхідність виконання Мінських угод як мантру повторюють в Україні, ЄС, США і Росії. Правда бачення цього виконання в різних столицях є різним! В останній рік в позиції західних країн щодо Мінських домовленостей спостерігається дві позитивні тенденції: посилення тиску на Росію та більше розуміння позиції України. Отже спочатку має бути безпека, а потім виконання політичної частини угод. Мінські угоди, на жаль, не завадили чисельним ескалаціям бойових дій російських окупантів та колаборантів.

За останні три роки за даними управління ООН з прав людини задокументовано майже 35 тис. жертв в результаті російської інвазії. Зокрема  загинуло  понад 10 тис. і біля 24 тис. поранено. Особливо прикро, що серед загиблих більше 2,5 тис. цивільних осіб.

До виконання цих угод прив’язується поступове зняття санкцій з Росії. При тому якось не береться до уваги, що санкції були започатковані у відповідь на системне порушення Росією міжнародного права у березні 2014 року анексією Криму.

Водночас, зростає розуміння щодо неможливості виконання мінських угод в принципі. Зокрема, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський вважає, що мінські угоду не будуть виконані. Однак, високий представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні висловлює  сподівання, що Європейський Союз  збільшить дипломатичні зусилля для мирного вирішення ситуації на сході Україні.

За три роки що минули можна з певними застереженнями побачити єдину користь від Мінських угод: сприяння визволення з полону наших вояків. В українському суспільстві існує впевненість, що Мінські домовленості не наблизили миру, ставлення до них доволі негативне. Компроміси можуть бути, втім не будь-якою ціною.  Не варто повертати окуповані території на умовах Путіна. Формально до позитивів Мінських угод  також можна віднести погодження лінії розмежування, певне і тимчасове зниження інтенсивності бойових дій, часткове відведення важкого озброєння від лінії фронту, нечисельні домовленості про ремонт об'єктів інфраструктури в зоні бойових дій.

Можна бути впевненим, що В. Путін і надалі не буде дотримуватися виконання Мінських угод-домовленостей. При такому ставленні Росії до підписаних нею різних міжнародних угод, вона і далі офіційно не буде визнавати своєї участі у війні на Донбасі і не буде виконувати підписані угоди про припинення вогню. Отже, не має бути ілюзій стосовно Росії. Практика доводить від будь яких обіцянок та навіть зобов`язень РФ легко може відмовитися. Бо головна її мета  - це повернення України під російський вплив, недопущення європейської та євроатлантичної інтеграції України ані з НАТО і, навіть повна ліквідація української державності. Ще варто додати, що в контексті і самого «мінського процесу», і перманентної «реалізації» так званих «мінських домовленостей» зовсім не згадано Крим.

 У вимірі втілення мінських домовленостей нещодавно знов підняте питання про миротворчу місію ООН в Донбасі. Напередодні відкриття чергової Генеральної асамблеї ООН Росія спробувала перехопити ініціативу України щодо можливого введення на схід України міжнародної миротворчої місії. Раніше ідея, про яку два роки говорить керівництво України, отримувала негативну оцінку як з боку Росії, так і бойовиків "днр/лнр". Проте тепер Путін запропонував такі умови, які одразу ж викликали різке несприйняття в Україні. Путін погодився на миротворчу місію ООН на Донбасі не тільки на лінії розмежування, а й у місцях, де перебуває ОБСЄ задля її захисту. Отже в російській інтерпретації йдеться про миротворців для миротворців - само по собі це нонсенс, бо за великим рахунком всі місії ОБСЄ практично у всіх випадках, де вони здійснювали свої операції, були безрезультативними. Єдина місія ОБСЄ, яка була в Криму у 90-ті роки, була закінчена через те, що вона виконала свою функцію. Всі інші місії - в Таджикистані, в Абхазії, де завгодно – були неефективними. Тому вводити місію ООН для захисту місії ОБСЄ – само по собі якась нісенітниця. Враховуючи нашу ситуацію, тут дійсно має бути повноцінна, масштабна, ефективна місія ООН,  і, головне, щоб вона була і на кордоні між окупованими територіями України і Росією. Проте РФ, користуючись правом вето в Раді Безпеки ООН, на це не піде. З іншого боку, є сподівання, що і російська пропозиція не буде підтримана Радбезом.  Отже Путін насправді і надалі буде затягувати розв’язання конфлікту який сам створив, намагатися роз`єднати позиції західних країни щодо України, добиватися зменшення санкцій (бо якби санкції не "били", то би взагалі ніяких пропозицій не було би. Дієвим може бути тільки ефективний міжнародний механізм невоєнного примусу Росії до миру. Воювати з Росією за Україну ніхто не буде. Західний тиск на Росію з часом може дати більш ефективні результати, але виключно за умов консолідованих дій, що базуються на усвідомленні загрози власній безпеці від Росії. Саме тоді потреба в Мінських угодах може відпасти сама собою!

Професор Ігор Тодоров,

директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції

Ужгородського національного університету


Залишайтеся в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал в Telegram