Чи стануть знову Південні Курили Північними територіями?
loader

Чи стануть знову Південні Курили Північними територіями?

  • Чи стануть знову Південні Курили Північними територіями

Півторагодинна розмова віч-на-віч на полях саміту АСЕАН у Сінгапурі російського і японського лідерів (в деталі якої навіть не був посвячений путінський прес-секретар Дмитро Пєсков) знову виплеснулася в світових ЗМІ численими версіями міжнародників про перспективи вирішення вікового конфлікту по спірних землях між Москвою і Токіо , які в термінології першої вважаються Південними Курилами, а за версією другого - Північними територіями.

Пауза, що тривала 15 років, перервана. Які ж будуть наслідки?

Останній раз офіційно на двосторонньому дипломатичному рівні тема Курил між Москвою і Токіо обговорювалася в 2004-му році.

Майже через 15 років після перерваного діалогу, японський прем'єр Сіндзо Абе на прес-конференції в Сінгапурі, не особливо посвячуючи журналістів в деталі його спілкування з Путіним, все ж висловив упевненість в тому, що лідери двох держав зможуть в найкоротший термін вирішити територіальну суперечку і укласти мирний договір за підсумками  Другої світової війни, яка завершилась 73 роки тому.

Нова зустріч між японським прем'єром і російським президентом запланована під час найближчого саміту «Великої двадцятки» в Аргентині. Також з'ясувалося, що на початок 2019 го намічений раніше не анонсований офіційний візит Абе до Москви. Крім того, Путін в червні 2019 го прилетить в Токіо, на черговий саміт тієї ж G20, де, ймовірно, продовжить курильські переговори зі своїм японським візаві.

Всі ці контакти на найвищому рівні за ідеєю покликані зрушити з мертвої точки тривалу сутичку між країнами, або принаймні повернути ситуацію до положень 1956 го року, коли до укладення мирного договору залишалося зовсім небагато...

При цьому, більшість експертів упевнена: хоч би яким був результат нового раунду переговорів про острови він непрямим чином може вплинути не тільки на двосторонні відносини між Москвою і Токіо, а й по дотичній зачепити геополітичні інтереси Вашингтона й Пекіна в цьому регіоні.

Крім того, в результаті можливого компромісу, а також улюблених Кремлем прийомів дипломатичних «многоходівок» Путіну можливо вдасться прорвати дипломатичну блокаду Москви, встановлену Заходом у 2014-му році, після анексії українського Криму. Міжнародний оглядач опозиційного російського інтернет-ресурсу «Ежедневный журнал» Олександр Гольц свій матеріал на сьогоднішній стрічці «ЕЖа» так і назвав: «Змінимо Курили на Крим?»

Про реалістичні наслідки можливого дипломатичного врегулювання питання про спірні території між Москвою і Токіо - поговоримо трохи нижче, а поки коротко нагадаємо читачам історію питання.

Острови розбрату: від династії Романових до радянських Генсеків.

Усвідомлюючи той факт, що конфлікт цей широко і всебічно висвітлений у відкритих джерелах світової Мережі (включаючи й всезнайку -  Вікіпедію) відзначимо для стислості, лише вузлові точки суперечки між Москвою і Токіо і звернемо увагу на деякі важливі нюанси, на яких зазвичай зупиняються лише фахівці вузького профілю.

В аргументації офіційного Токіо про приналежність Курильських островів особливе місце займають посилання на договори XIX століття - Симодский торговий договір 1855 року (за яким кордон було проведено між островами Уруп і Ітуруп, а Сахалін залишився нерозмежованим), а також Санкт-Петербурзький договір 1875 року (за яким Японія визнавала весь Сахалін російським в обмін на передачу їй всіх Курильських островів). Однак Російсько-японська війна 1904-1905 років перекреслила всі попередні угоди, оскільки згідно з міжнародним правом стан війни між державами припиняє дію всіх  попередніх договорів між ними.

Друга Світова війна ще більше заплутала ситуацію. Нагадаємо, що в квітні 1941-го року в Москві було підписано Пакт про нейтралітет між СРСР і Японією, якого Токіо неухильно дотримувався. Але документ цей був денонсовано Радянським Союзом 5 квітня 1945 року, а в серпні (вже після ядерного бомбардування американцями Хіросіми та Нагасакі) СРСР вступив у війну проти Японії, щоб «встигнути на бенкет переможців» - конкретно - до чергового етапу територіальної перебудови світу, тепер вже не в Європі, а в Азії.

14 серпня 1945 японський імператор Хірохіто повідомив про капітуляцію своєї країни. Але збройні сили Радянського Союзу на Далекому Сході і після цього продовжували свої наступальні операції проти Японії. Тому пізніше японський уряд весь час стверджував, що Курильські острови були окуповані Радянським Союзом після оголошення Японією про капітуляцію. А значить, на думку японців, острови були «вкрадені» Радянським Союзом вже у мирний час.

У той же час Москва апелює до того, що повна і беззастережна капітуляція принципово відрізняється від просто капітуляції, яка означає визнання поразки у військових діях і не зачіпає міжнародну правосуб'єктність переможеної держави, адже офіційне підписання Японією Акту про беззастережну капітуляцію відбулося лише 2 вересня 1945 року.

З тих пір повернення Курил перетворилося для японців в національну ідею. Навіть в радянський період домінування Москви в світовому комуністичному русі, в програмі Компартії Японії містився пункт про повернення в лоно Країни Сонця, що всходить її споконвічних Північних територій. Причому експерти стверджують, що самі острови - не головне. Японія націлена на розширення життєвого простору за рахунок величезної акваторії навколо Курил.

Проте, наявність територіальної суперечки позбавила можливості після згаданої капітуляції укласти мирний договір між Японією і Радянським Союзом і її правонаступницею - Російською Федерацією, не дивлячись на цілком нормальні дипломатичні відносини і тісні торговельні зв'язки між Москвою і Токіо.

Хрущов, Брежнєв, Горбачов, Єльцин - попередники Путіна в спробах розв'язати курильський  вузол

У радянсько-японської декларації від 19 жовтня 1956 говорилося про припинення стану війни, а також про згоду СРСР передати Японії острова Хабомаї та Шикотан - але після укладення мирного договору. Однак декларація - це ще не договір, а протокол про наміри. І мова в декларації йде не про повернення, а про передачу, тобто про готовність розпорядитися як з доброї волі своєю територією.

У Москві сподівалися, що, віддаючи два згадані острови Курильської гряди Японії, вона заручиться нейтральним статусом Японії, подібно до того, який вже був у інших колишніх союзників Німеччини, Австрії та Фінляндії. В якості стимулу в Кремлі називали і підтримку Радянським Союзом процедури вступу Японії в ООН. Крім того, японське рибне лобі було зацікавлене хоча б в такому компромісі, щоб розширити зону свого промислу.

Багато хто вважає, що угоди 1956 го року не були реалізовані через надмірну емоційність Хрущова, який часто змінював раніше намічене рішення. Інші стверджують, що практичній реалізації декларації завадили американці. Мовляв, тодішній директор ЦРУ Аллен Даллес, побоюючись японського нейтралітету, вирішив підвищити ставки в грі і запропонував японському міністру закордонних справ Мамору Сігеміцу варіант, в якому за мирний договір із СРСР Японія повинна зажадати з Москви всі чотири острови.

«Якщо погодитеся на два, то не отримаєте назад південну Окінаву, з прилеглими островами, які тоді все ще перебували під американською окупацією», - нібито сказав тоді Даллес.

Окінава для Японії - значно важливіша, ніж обіцяний їй крихітний шматок південної частини Курил, і вона стала вимагати усі острови цієї зони, включаючи найбільші -  Кунашир та Ітуруп.

Проте, фактичним визнанням Японією радянського кордону на Курильських островах є підписані нею з Радянським Союзом рибальські угоди, укладені наприкінці правління Хрущова в 1963 і Брежнєва в 1981 роках.

Оглядач «Новой газеты» Олена Масюк в 2015-му році нагадала хронологію подальших консультацій між Москвою і Токіо навколо Курил.

На початку 90-х років японці запропонували Росії гроші за Курильські острови - 28 мільярдів доларів. Тільки за один рік офіційного вилову морепродуктів в акваторії Курильських островів можна отримати понад 4 мільярди доларів, тобто вже через 7 років Японія з лишком повернула б собі ці гроші. І це було б на додачу до зростання авторитету і сили волі японської держави у відстоюванні національних інтересів.

Третій (Позачерговий) з'їзд народних депутатів Росії (березень-квітень 1991 року) звинуватив Горбачова в спробі продати іноземцям частину державної території. Курили не продали, але під час свого візиту до Японії Президент СРСР Михайло Горбачов визнав рівні права СРСР і Японії в суперечці щодо приналежності Південних Курил.

А далі, вже після розпаду СРСР, був п'ятиетапний план Президента Росії Бориса Єльцина щодо вирішення територіальної проблеми між Росією і Японією. Зокрема, на одному з них передбачався спільний протекторат Росії і Японії над Південними Курилами.

У 2001 році на зустрічі президента Путіна і прем'єр-міністра Морі було укладено неформальну угоду про поетапну передачу Японії «Північних територій»: спочатку Малої Курильської гряди і острова Шикотан, і тільки потім підписання мирного договору. А острова Кунашир та Ітуруп будуть віддані в спільне економічне користування Росії і Японії до остаточного визначення їх статусу.

Однак, в самій Японії зовнішня політика (особливо перед виборами) часто стає відображенням внутрішньополітичної боротьби, подібно до того, як нині праві сили в Європі змагаються між собою в праві за титул найбільшого патріота країни. Наступний прем'єр-міністр Японії, Коїдзумі, вже зажадав від Росії віддачі всіх чотирьох островів ще до укладення мирного договору і процес знову застопорився.

Курили в контексті Криму та міжнародної політики

Нагадаємо, що у вересні Путін несподівано запропонував японцям укласти мирний договір до кінця року без жодних попередніх умов, тобто питання про острови знову повернув в дискусійне поле.

Втім, крім російської є ще і японська сторона. Кореспондент ТАСС в Токіо Василь Головін, процитував думку свого японського колеги з інформаційного агентства «Кіодо», який вважається наближеним до японської делегації. Той не зовсім коректно закликав всіх журналістів заспокоїтися - «Жодних домовленостей немає, все це фігня і збивання піни!».

Той же Головін, відразу після закінчення саміту в Сінгапурі, на своїй сторінці в Facebook пише про те, що «Керівники всіх шести опозиційних партій Японії провели сьогодні екстренну нараду і постановили якомога швидше викликати на слухання прем'єр-міністра Сіндзо Абе - щоб він в деталях розповів про свої утаємничені переговори в Сінгапурі з президентом РФ, оскільки у політиків і журналістів в Токіо склалося дуже сильне враження, що там були досягнуті якісь вагомі домовленості щодо Південних Курил. Це викликало ажіотажний, але, боюся, марний інтерес у публіки».

Проаналізувавши свіжу пресу,  Головін пише, що місцеві експерти «підозрюють, що прем'єр Абе може схилятися до варіанту з двома островами - краще, мовляв, отримати щось, аніж нічого. Однак з урахуванням громадської думки йому необхідно якось позначити в остаточному рішенні й майбутнє найбільших і населених Ітурупу і Кунаширу», - так описує настрій японців власкор ТАСС у Токіо.

Путін не раз заявляв, що визнає документ 1956 го року в повному обсязі. Однак він говорив і про те, що в 9-ій статті абсолютно не обумовлюються умови передачі Японії Шикотану і Хабомаї, не вказується, під чиїм суверенітетом вони виявляться після цього.

Москву б влаштував варіант, коли острова будуть віддані японцям у користування, але юридично належати вони все одно будуть Росії. Токіо такий варіант не задовольняє. Там вже заявили, що японський суверенітет на цих територіях не буде предметом торгу. Москва, зі свого боку, нагадує, що в декларації 1956 роки нічого не говориться про острови Ітуруп і Кунашир - і тому переговори про них вести не збирається.

Ясно, що в ході переговорів Москва наполягатиме, щоб в майбутньому на Курилах не було розміщено американських військових об'єктів. Головін з цього приводу зазначає: «Таким чином вбивається невеликий клин в союз Токіо і Вашингтона. Штатам не може сподобатися таке коригування їх договору безпеки з далекосхідним союзником. Документ, що має на увазі, що військові гарантії США з відповідними зобов'язаннями Японії поширюються на всю її територію».

При цьому зауважимо, що саме на американський захист японці розраховують в протистоянні з потенційними територіальними претензіями іншого могутнього сусіда - Китаю.

Складно непогодиться і з висновками вже згаданого Олександра Гольця: «Очевидно, що, розігруючи японський гамбіт, Кремль готовий пожертвувати островами, аби набути нової якості: прорвати ізоляцію, яка сформувалася навколо Росії через приєднання Криму і розв'язання секретної війни на Донбасі. Ще краще, якщо при цьому вдасться посіяти конфлікт між Японією і США. Одним словом, у російської зовнішньої політики з'явилася нова мета - обміняти Курили на Крим...»

(Далі буде)

Олександр Воронін, FNI


Залишайтеся в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал в Telegram

Читайте також:

Путін і Сіндзо Абе обговорювали Мирний договір між Росією і Японією
Путін обговорив з міністром оборони і начальником Генштабу Росії вчення на Курилах
Генеральний секретар уряду Японії висловив протест проти російських винищувачів на Курилах
Токіо знову торкнеться проблеми Курильських островів на найближчому регіональному саміті
Японія може не розміщувати військові бази США на території Курильських островів