Римський статут: між підписом України та ратифікацією- два десятиріччя. ЕС радить прискорити процес
loader

Римський статут: між підписом України та ратифікацією- два десятиріччя. ЕС радить прискорити процес

  • Римський статут між підписом України та ратифікацією- два десятиріччя ЕС радить прискорити процес

Київ:  Європейський Союз, вустами свого голови Представництва в Україні Хюга Мінгареллі,  висловився за підтримку прагнення української влади ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду та закликають розпочати цей процес у 2019 році. Це дозволить ефективніше використовувати механізм Міжнародного кримінального суду (МКС) в справі правового тиску на зовнішнього агресора.

Про це Надзвичайний і Повноважний Посол заявив у п'ятницю,  під час проведення 40-го щорічного форуму транснаціональної мережі членів парламентів «Парламентарі за глобальні дії» та 10-ї Консультативної Асамблеї парламентарів за Міжнародний кримінальний суд та верховенство права.

«Ми дуже раді, що в України є таке велике бажання ратифікувати Римський статут, як це було сказано в Угоді про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Ми хочемо підтримати ці наміри української влади. Ми визнаємо, що влада цієї країни має сильну політичну волю для того, щоб рухатися в потрібному напрямку. Я хотів би підкреслити, що критично важливо змінити національне законодавство таким чином, щоб наступного 2019 року вже розпочався цей трирічний період ратифікації Римського статуту. Якщо це не буде зроблено в 2019 році - буде пізно зробити це потім. Тому давайте будемо дуже обережними і зробимо це», - цитує Мінгареллі сайт Укрінформу.

Водночас він акцентував на тому, що ЄС закликає до прогресу в ратифікації Римського статуту, який Україна зможе в подальшому використовувати як ефективний інструмент у боротьбі з безкарністю.

Цю впевненість Голови Представництва Європейського Союзу в Україні проілюстрував наступною тезою: «Протягом останніх чотирьох років Україна стикається з військовою агресією. Ця військова агресія призвела до тисяч жертв і багатьох правопорушень прав людини та міжнародного гуманітарного права. Важливо, щоб ці правопорушення не залишалися без наслідків для порушників і злочинців. Законодавча база має бути встановлена для тих людей, проти яких були скоєні злочини. Саме для цього можна використовувати Римський статут як ефективний інструмент у боротьбі проти безкарності».

Він додав, що ЄС - на боці України в процесі її реформ, які були надзвичайно ефективними протягом останніх чотирьох років.

«І також ви розпочали реформу судової системи, до якої ми були значно залучені. Вже багато було зроблено на цьому шляху, але й багато роботи попереду. І таким чином, ми переконані більше, ніж будь-коли, як потрібно нам реформувати судову систему в цій країні, тому що вона впливає щодня на життя українців», - пояснив посол.

Нагадаємо, що Україна підписала Римський статут – ще наприкінці ХХ сторіччя  - 20 січня 2000 року, але поки не ратифікувала цей документ.

А загалом, Римський статут Міжнародного Кримінального Суду (англ. Rome Statute of the International Criminal Court) — міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд. Статут встановлює функції, юрисдикцію і структуру суду. Прийнятий на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року і набрав чинності з 1 липня 2002 року. Станом на травень 2011 року договір ратифікувало 114 держав. Усього Римський Статут підписали 139 держав, 31 — підписали, але не ратифікували , 41 — взагалі не підписали. Уряд США хоча і підписав Римський статут в 2000 році, але вже в 2002 році відкликав свій підпис.

Україна підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду ще наприкінці ХХ  сторіччя- 20 січня 2000 року, однак ще не ратифікувала його. На відміну від міжнародних судових органів, які за своєю природою є допоміжними засобами захисту прав і свобод людини і громадянина, Міжнародний кримінальний суд доповнює систему національної юрисдикції  та може приймати до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й з власної ініціативи. Наприклад, коли держава, під юрисдикцією якої перебуває особа, підозрювана у вчиненні передбаченого Статутом злочину, «не бажає або не здатна проводити розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином».

Можливість такого доповнення судової системи України до вересня 2016 року не передбачалася розділом VIII «Правосуддя» Конституції України. Це давало підстави для висновку, що абзац десятий преамбули та стаття 1 Статуту не узгоджувалися з положеннями частин першої, третьої статті 124 Конституції України, а тому приєднання України до цього Статуту відповідно до частини другої статті 9 Конституції України можливе лише після внесення до неї відповідних змін. Тому у квітні 2014 року Україна відповідно до пункту 3 статті 12 Римського статуту Міжнародного кримінального суду може звернулася лише з заявою про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочинів режиму Януковича під час подій Революції Гідності.

 Разом з тим, після набрання чинності новою редакцією статті 124 Конституції України у червні 2016 року, Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

Римський статут встановлює чотири основних міжнародних злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії. Проте в ході переговорів були розглянуті для включення й інші злочини, в тому числі екоцид.

Цікавими були передумови прийняття Римського статуту. Безумовно, одним з найважливіших моментом в історії права став Нюрнберзький процес, після якого були підписані деякі договори, що й привели до розробки Римського статуту.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 260 від 9 грудня 1948 — Конвенція про запобігання та покарання злочину геноциду — була першим кроком на шляху до створення міжнародного постійного кримінального трибуналу з юрисдикцією на злочини, котрі, на той момент, ще не були визначені у міжнародних договорах. У резолюції висловлено надію на прогрес Юридичної комісії ООН у цьому напрямку.

Проте геополітична напруженість холодної війни дещо загальмувала прогрес в цій сфері міжнародного права. Однак Тринідад і Тобаго звернувся в грудні 1989 року до Генеральної Асамблеї, щоб знову відкрити переговори про створення міжнародного кримінального суду, і в 1994 році представив проект статуту. Генеральна Асамблея заснувала спеціальний комітет для Міжнародного кримінального суду, вислухавши висновки Підготовчого комітету, який працював над проектом протягом двох років (1996—1998).

Тим часом Організація Об'єднаних Націй створила спеціальні трибунали для колишньої Югославії (МТКЮ) і по Руанді (МТР), після чого через проблеми, які виникли в ході досудового розслідування, чи вже на судовій стадії, до Статуту було внесено поправки, що дуже нагадують чинний Римський Статут.

Варто нагадати, шо на відміну від інших міжнародних і змішаних кримінальних судів, МКС є установою, що діє постійно. У його компетенцію входять злочини, здійснені після набуття чинності Римського статуту. Розташований у місті Гаазі, проте за бажанням Суду засідання можуть проходити у будь-якому місці. Міжнародний кримінальний суд не слід плутати з Міжнародним судом ООН, який також засідає в Гаазі, але має іншу компетенцію. МКС не входить в офіційні структури Організації Об'єднаних Націй, хоча може порушувати справи за поданням Ради Безпеки ООН.

Україна ще минулого року подала позов до Росії у Міжнародного суду ООН щодо порушенням  Кремлем двох міжнародних конвенцій в наслідок анексії Криму та агресії на Донбасі.  Наступного року суд буде розглядати питання по суті.

Щодо суду іншої юрисдикції, що також знаходиться у Гаазі- Міжнародного кримінального суду, то минулого року я спілкувався з правником-міжнародником Борисом Бабіним (ще до того, як він став Постійним представником Президента України в АРК, офіс якого тимчасово знаходиться у Херсоні), задавши питання щодо можливої участі РФ в процесах проти неї за юрисдикцією саме Міжнародного Кримінального суду.

Річ у тім, що у листопаді 2016-го МКС офіційно визнав російську агресію проти України. Але після того як Міжнародний кримінальний суд в Гаазі опублікував офіційний звіт Генерального прокурора Фату Бенсуда по ситуації в Україні, Росія відразу зіскочила з теми.

Борис Бабін розповів подальшу історію питання: « Дійсно, РФ підписала Римський статут 13 вересня 2000 року, однак так і не ратифікувала його. Таким чином, державою-учасником Міжнародного кримінального суду вона не є. Тому після згаданого вами доповіді, 16 листопада 2016 року, президент Росії Володимир Путін в пожежному порядку видав розпорядження «Про направлення генеральному секретарю ООН повідомляє про свій намір Російської Федерації не стати учасником Римського статуту Міжнародного кримінального суду».

«До речі, втеча Росії з багатьох міжнародних юридичних структур почалося ще з початку агресії РФ проти України. В ті часи Путін підписав указ, який визнає верховенство окремих законів РФ над її міжнародних зобов'язань, що випливають з підписаних нею раннє конвенцій і договорів. У практичному ключі при виникненні юридичних колізій і конфліктів визначати цю міжвидову  ієрархію правових документів визнаний Конституційний суд РФ. А про його об’єктивність і казати не варто!»,- додав правник.

Нещодавно тема МКС та анексованого Криму знову стала на порядку денному. Правозахисники сподіваються, що У Гаазі відповідатимуть: чи зупинить Міжнародний кримінальний суд призов у Криму?

Щодо інших злочинів Кремля в Україні, будемо сподіватися, що наступного року наша країна ратифікує Римський статут, що зможе суттєво посилити наші позиції у міжнародному правовому тиску на агресора у тому числі й за допомогою Гааги.

Олександр Воронін, FNI


Залишайтеся в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал в Telegram

Читайте також:

Експерти з Гааги розслідуватимуть отруєння шпигуна Скрипаля
Некремлівські ветерани попросили МКС в Гаазі зреагувати на факт участі російських найманців в Україні, Сирії та в Африці