У Росії до 25-річного ювілею точкової стрільби по парламенту вирішили точково поміняти Конституцію
loader

У Росії до 25-річного ювілею точкової стрільби по парламенту вирішили точково поміняти Конституцію

  • У Росії до 25-річного ювілею точкової стрільби по парламенту вирішили точково поміняти Конституцію

Москва: Російські експерти припускають, що російська влада готує зміни до Основного закону, щоб забезпечити легітимне майбутнє для свого «основного росіянина».

Не дивлячись на той факт, що Володимир Путін після травневих президентських виборів на питання -про те, чи збирається він змінювати текст Конституції в майбутньому, - сказав, що поки не планує жодних реформ, цілком можливо він незабаром погодиться на такі зміни.

Втім, господареві Кремля не звикати до зміни риторики на діаметрально протилежну. Досить згадати його цитату 10-річної давності.

Восени 2008-му року (відразу після російської агресії проти суверенної Грузії) він чітко заявив, що Крим територіально належить Україні, але вже весною 2014 го, після анексії півострова, почав виправдовувати російську експансію тим, що Крим- нібито- «споконвічно російська територія».

Про те, що зміни в російську Конституцію (щоб забезпечити майбутнє Володимиру Путіну, після закінчення нинішньої президентської каденції в 2024-му році) цілком можливі аналітики говорили давно, але першими реальними ознаками того, що конституційні трансформації під конкретну особистість вже готуються стала сьогоднішня програмна стаття голови Конституційного суду Росії Валерія Зорькіна в «Российской газете» - «Буква и дух Конституции», яка була подана з розбивкою на фрагменти у форматі журналістського інтерв'ю.

Нинішня Конституція Росії, як відомо, було прийнято 12 грудня 1993 року, через два місяці після того, як танками був розстріляний московський Білий дім, де тоді засідав російський парламент, а зараз засідає російський уряд.

Прийняли її після проведеного влітку того ж року референдуму з чотирма питаннями, зміст яких вже ніхто не пам'ятає, однако сучасники добре запам'ятали медіа- агітку того часу від соратників Єльцина, що пропонують своїм прихильникам відповідати в бюлетенях таким чином: «так-так-ні-так!»

Коротенько нагадаємо хроніку протистояння між гілками російської влади чверть століття тому.

Наприкінці вересня 1993-го  Президент Росії Борис Єльцин підписав указ № 1400 «Про поетапну конституційну реформу в Російській Федерації», яким було передбачена припинення діяльності З'їзду народних депутатів і Верховної Ради, і призначення на 11-12 грудня виборів у новітній представницький орган влади- Федеральні збори Російської Федерації.

Конституційний Суд, який зібрався в ніч з 21 на 22 вересня, знайшов в указі порушення низки статей діючої на той час Конституції, і встановив наявність підстав для усунення президента від посади.

3 жовтня Єльцин ввів у Москві особливий стан, а на наступний день після обстрілу парламенту танками, його захисники, які виступали проти узурпації владою президентом, змушені були капітулювати.

Парадоксально, але, Конституційний суд РФ, який знайшов 25 років тому підстави для відсторонення Президента Єльцина від влади, як і зараз, очолював все той же Валерій Зорькін.

Після жовтневих подій з формулюванням «за політичну діяльність» він був відсторонений від головування, а потім і від суддівства в КС, через рік статус судді йому повернули, а вже при першій президентській каденції Путіна - 21 березеня 2003 року він знову був обраний головою Конституційного суду. У 2004 році Зорькін підтримав рішення  Володимира Путіна про скасування прямих виборів глав суб'єктів РФ.

Черговий раз Валерій Зорькін переобрали на посаду Голови КС РФ в січні цього року.

У своєму свіжому інтерв'ю Зорькін, як то кажуть, відразу взяв бика за роги, заявивши, що у Конституції Росії є недоліки, тож їх слід усунути точковими змінами.

Серед подібних недоліків Зорькін назвав недостатню чіткість у розподілі повноважень між президентом і урядом, у визначенні статусу адміністрації президента і повноважень прокуратури.

На його думку, недоліки існують і в розмежування предметів ведення і повноважень між федерацією і її суб'єктами і у визначенні в системі влади місцевого самоврядування.

Один пасаж матеріалу Зорькін нагадує про вірність автора ідеології «духовних скреп» «русского мира»: «З'єднати властивий російському народу колективізм, сформований, - можна сказати, викуваний, - суворою природою, незліченними оборонними війнами, необхідністю об'єднати безліч націй і народностей  «спільною долею на своїй землі», на основі конституційних принципів правової, демократичної і соціальної держави, - зі створенням конкурентного економічного та політичного середовища».

Залишимо на совісті автора тезу про «оборонні війни» Росії, відзначимо, що в статті Зорькін, попутно критикуючи західні інституції та механізми- ЄСПЛ, санкції проти РФ, все ж знаходить доцільним формування в Росії стійкої двопартійної системи, подібно до тих, які існують у англосаксів - у Великобританії чи в США.

Не секрет, що зараз головну напруженість в російському суспільстві створює не авантюристська зовнішня політика Кремля, а вимога соціальної справедливості.

З точки зору Зорькін, це та інше можна виправити «точковими змінами» - в рамках доктрини «живої Конституції». Тут він різко висловлюється проти «радикальної конституційної реформи», яка, за його словами, чревата різкої соціально-політичною дестабілізацією.

Далі Зорькін заявляє, що потрібна правова теорія, яка «синтезує ідеї індивідуальної свободи і соціальної солідарності» і що це «найбільшою мірою відповідає ментальності російського народу». Він розмірковує про соціальну несправедливість, згадуючи «несправедливість приватизації великої власності в 90-ті роки» і каже, що «потрібно коректування ліберально-індивідуалістичного підходу до праворозуміння, яка привнесла б в саме поняття права ідеї солідаризму».

Пам'ятається, у нас, в Україні, з ідеєю солідаризму (що нагадує ідеологію російських емігрантів з НТС) років 12 тому носилася Юлія Тимошенко, яка зараз, в форматі відкритих експертних дискусій закликає до переходу країни до канцлерівської республіки.

Втім, якщо у Тимошенко зараз мега-завдання-як прийти до влади, то у Путіна- як її втримати у майбутньому. Цілком можливо, що орієнтація на Німеччину, де першу скрипку грає канцлер, також стане провідною зіркою російської влади, а орієнтир на британську або американську двопартійну систему влади може стане в нагоді, як запасний аеродром для майбутнього політичного пенсіонера Путіна.

Не здивуюся, якщо він стане почесним головою майбутньої партії влади, при номінальному партійному менеджерстві його хрещениці Ксенії Собчак ...

Стаття-інтерв'ю Зорькін вже в день публікації викликала чималий резонанс у себе на батьківщині в політичній і в експертному середовищі.

На думку заступника голови конституційного комітету Ради Федерації РФ Олександра Башкіна,  він повністю згоден з Зорькіним. Більш того, він додав що, автор публікації, ще не всі недоліки Конституції вказав.

Критика з боку Зорькін цілком обгрунтована, - таку думку в інтерв'ю «Эхо Москвы» висловив юрист, один з авторів діючої Конституції РФ Віктор Шейніс.

«Цей напрямок розвитку політико-правовового процесу мені видається дуже небезпечним, а саме - превалювання виконавчої влади, порушення принципу балансу влади, і взаємо-урівноваження влади. Я думаю, що доречно було б сказати, що судова влада у нас абсолютно неврівноважена, а справедлива і зважена судова система навіть важливіше деяких процесуальних демократичних норм», - зазначив Шейніс.

Міняти конституцію зараз небезпечно, - вважає політик Володимир Рижков. Про це він сказав в інтерв'ю тій же радіостанції.

«Зараз зміна Конституції дуже небезпечно. В умовах, що склалися може вийти так, що Конституція 1993 року і без того досить невдала з точки зору балансу влади, і з точки зору того, що вона віддає величезну владу в руки президента, може бути змінена в ще гіршу, більш авторитарну сторону», - сказав Рижков.

На думку політика, російське громадянське суспільство зацікавлене в тому, щоб не допустити зміни до Конституції, які б її зробили б ще менше демократичної, і зосередили б ще більшу владу в руках виконавчої влади.

Політолог Валерій Соловей на своєму Facebook відзначив, що розглядає публікацію Зоркіна насамперед як пошук варіантів продовження перебування при владі Володимира Путіна після завершення четвертого президентського терміну шляхом зміни державного устрою і появи якоїсь новоствореною посади «лідера нації».

Але ще до появи статті Зорькін у пресі, в декількох телеграм-каналах з'явилася інформація (без підтверджень) про підготовлювану в Росії конституційну реформу. У відомому анонімному каналі «Незигарь», наприклад, був такий запис:

«Напередодні 25-річчя Конституції Росії Президент може ініціювати проведення конституційної реформи, яка буде оформлена Федеральними зборами до Нового року. Конституційна реформа дозволить створити нову конституційну модель влади і ініціювати проведення дострокових виборів Президента РФ».

Нагадаємо, що відповідно до російського законодавства, прийняти новий текст Основного закону країни можна скликанням Конституційних зборів, закон про який з 1993 року так і не прийнятий, або референдумом. Частину поправок можна вносити Державною думою при схваленні двох третин регіональних парламентів.

Втім, Кремль зараз в стані пропхати будь-яке рішення, хоч абсурдне, хоч розумне. І хто знає, може бути, що  під впливом настільки нелюбимих Зорькіним західних санкцій, розумних рішень побільшає і незабаром на горизонті з'являться перші боязкі контури нової російської перебудови, або на худий кінець- відлиги?

Олександр Воронін, FNI

 


Залишайтеся в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал в Telegram

Читайте також:

Зможуть Трамп і Путін закінчити другу Холодну війну?
Клінтон: Путін провів 30-літню кампанію з порушення світових подій
Путіну більше не довіряють?
У Латвії зламали соціальну мережу: при вході з’являється Путін та звучить гімн РФ