Іван Вінник: «Європейський вибір буде зафіксовано в Основному законі, однак вибори, скоріш за все, відбудуться за старими правилами»
loader

Іван Вінник: «Європейський вибір буде зафіксовано в Основному законі, однак вибори, скоріш за все, відбудуться за старими правилами»

  • Іван Вінник Європейський вибір буде зафіксовано в Основному законі однак вибори скоріш за все відбудуться за старими правилами

Київ: Четвер, 20 вересня- обіцяє бути знаковим днем для нинішньої сесії українського парламенту. В цей день перед законодавцями виступить Президент України Петро Порошенко із Щорічним посланням щодо основ внутрішньої та зовнішньої політики країни на найближчий період. Також народні обранці мають розпочати процес закріплення в Основному Законі європейського та євроатлантичного зовнішньополітичного курсу нашої держави. Окрім того, депутати планують оновити персональний склад Центральної виборчої комісії, а якщо вистачить часу та сумління- ще й обмежать власну депутатську недоторканість.

Напередодні цього (й справді дуже важливого для голосування) дня кореспондент агенції FNI у парламентських кулуарах вирішив поцікавитися у народного депутата України з фракції «Блок Петра Порошенка» Івана Вінника – його думкою з приводу завтрашнього найбільш важливого голосування щодо закріплення нашого стратегічного зовнішньополітичного курсу в тексті Основного закону країни.

FRONT NEWS INTERNATIONAL -Отже, пане Іване, на Ваше суб’єктивне відчуття: чи вистачить для змін у Конституцію потрібної кількості голосів у залі?

ІВАН ВІННИК- Впевнений, що вистачить. Попередні консультації та безпосереднє спілкування з колегами з різних фракцій свідчить на користь цього оптимістичного висновку.

FNI -У контексті російської агресії це зрозуміло і якщо навіть згодом буде референдум, переконаний, що більшість українців підтримає вибір нашої політичної еліти. Але на перших етапах, скажіть, а яка там має бути застосована процедура конституційних змін, аби все було законно та ніхто потім на ставив у докір нинішній каденції парламенту, що конституційні зміни прийнято у нелегітимний спосіб, як це було за часів Януковича?

І.В.- У відповідності до 13-го розділу Основного закону, після того, як законопроект буде прийнято у першому читанні та буде підписаний спершу спікером, а потім Президентом, він спрямовується до Конституційного Суду, який має дати свій висновок щодо його конституційності. А саме: чи не порушують запропоновані новації статті 157-ої, яка напряму застерігає законодавців чи Президента обмежувати права та свободи людини та громадянина, або якщо впровадження цих змін ліквідовує незалежність української держави чи спрямоване на порушення її територіальної цілісності.

Після позитивного вердикту КСУ парламент має можливість розглянути запропоновані зміни у другому читанні та остаточно. Але на цьому етапі конституційного процесу ініціаторам змін вже потрібно мати не менш, ніж 300 голосів підтримки депутатського корпусу. Не випадково 300 та більше голосів стосовно нашого парламенту юристи і означають поняттям «конституційної більшості». Причому хочу нагадати, що остаточно голосування не може бути здійснено на цій сесії, лише- на наступній.

FNI - А друге голосування буде до президентських виборів, чи після них?

І.В. - Звичайно, що до цієї дати-  31 березня  2019-го.

FNI -Між іншим, наступного року в нас заплановано проведення  окрім президентських ще й парламентських виборів. Як ви вважаєте, чи встигнуть колеги з вашої парламентської каденції змінити правила гри, аби наш виборець обирав ваших наступників з 9-го скликання Ради вже за новими правилами- за пропорційною системою, з відкритими регіональними списками, як це пропонує громадськість та експертне середовище?

І.В. -На моє відчуття, скоріш за все основні правила гри на виборах залишаться незмінними. До того ж у законопроект про запровадження в країні Виборчого кодексу, різними фракціями і окремими депутатами внесено понад чотири тисячі поправок. Тож уявляєте собі навантаження, яке випало на плечі членів спеціально створеної робочої групи по змінам у виборче законодавство? Але ж немає ще і відповідного рішення профільного комітету.  За таких обставин навіть хронологічно важко буде одержати позитивний результат до початку старту виборчої кампанії.

Окрім того,  певною мірою не можна не погодитися із застереженнями окремих конституціоналістів, які вважають, що впровадження суто пропорційної системи обмежує конституційне право громадян обирати чи бути обраним без прив’язки їх до окремої партійної структури, а значить і до певної ідеології.

FNI -Вчора, за авторства спікера Рада прийняла зміну до закону про ЦВК про збільшення кількості членів Центральної виборчої комісії з 15-ти до 17-ти. Але наших виборців мабуть не ця квотна арифметика цікавить, а персоналії…

І.В. -Ви знаєте, не впевнений, що персональне оновлення складу ЦВК депутати будуть розглядати саме завтра. У нас бува порядок денний уточнюється напередодні сесійного дня. До того ж, я навіть не знаю жодного з прізвищ кандидатів, які фігурують у президентському поданні до парламенту. Знаю лише, що такий документ, вже надійшов з Банкової до Грушевського і  що кандидати на членство у складі оновленого ЦВК- з числа того резерву юристів і правників, які представники парламентських фракцій самі запропонували Петру Порошенку при відповідних консультацій з ним.  Тому при голосуванні буду орієнтуватися на солідарну позицію нашої фракції. Тим паче для мене, як для секретаря парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони, головним питанням є не персональний склад нового ЦВК, а те, наскільки дотримані будуть вимоги закону при його формуванні.

Олександр Воронін, FNI


Залишайтеся в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал в Telegram

Читайте також:

Реальною гарантією незалежності України є євроатлантична інтеграція
Порошенко запропонував закріпити в Конституції європейську та євроатлантичну інтеграцію України
Голова Конституційного суду України підтримав ідею про закріплення в Конституції європейської та євроатлантичної інтеграції
НАТО - синхронний вступ України та Грузії в Альянс - неможливий