Вірменія - НАТО. Міфи і реальність
loader

Вірменія - НАТО. Міфи і реальність

  • Вірменія - НАТО Міфи і реальність

Єреван: Взаємини Республіки Вірменія із західними країнами і структурами вибудовуються у досить неоднозначних геополітичних умовах. Не секрет, що Республіка Вірменія у своїх уподобаннях однозначно схилялася в бік проросійського вектора, причому, варто окремо зазначити, що вся політична, оборонна та економічна доктрина безпеки Республіки Вірменія будується в інтеграції у проросійські структури, такі як Еварзес і ОДКБ (організація Договору про колективну безпеку).

Однак, є дуже важливий нюанс, який необхідно відзначити, це – заявлена ​​компліментарність в міжнародній політиці офіційного Єревану, яка виражається у спробах диверсифікації своїх геополітичних можливостей. Одним з найважливіших елементів комплементарності політики офіційного Єревану є поступальна співпраця з блоком НАТО. Вірменські військовослужбовці беруть активну участь у миротворчих операціях під егідою НАТО в Афганістані і Косово, активною є також участь вірменських військових у командно-штабних навчаннях, які проводяться в різних країнах, що входять у блок НАТО.

Незважаючи на мовчазне роздратування Росії, Вірменія, тим не менш, не залишає спроб зближення з блоком НАТО, який, нагадаємо, є військовим антагоністом ОДКБ.

Так, зовсім нещодавно вірменські військовослужбовці взяли участь у багатонаціональних навчаннях «Гідний партнер» (Noble Partner 2017), які відбувалися у Грузії на військовому аеродромі у Вазіані з 30 липня по 12 серпня 2017 року. Навчання НАТО «Гідний партнер 2017» були частиною Чорноморських навчань Європейського командування США.

Проте, на початку вересня 2017 року відбулася подія, яка викликала бурхливий резонанс в експертних колах, що займаються даною тематикою.

Третього вересня вірменська сторона раптово відмовилася від участі в багатонаціональних навчаннях Agile Spirit («Моторний дух») 2017 під егідою НАТО, які відбуваються у ці дні в Грузії і триватимуть до 11 вересня.

Як заявила керівник департаменту зі зв'язків з громадськістю та комунікацій Міноборони Грузії Ніно Толордава, вірменська сторона в останній момент відмовилася від участі без попередніх пояснень.

Вже четвертого вересня вірменська сторона в особі заступника міністра оборони Артака Закаряна дала часткове пояснення відмови Вірменії від участі в навчаннях. Артак Закарян заявив, що Вірменія і не планувала участі в даних навчаннях, ніде не робила заяви з приводу своєї участі в навчаннях «Моторний Дух» і тема носить надуманий характер.

Пояснення виглядає, як мінімум, дивним, зважаючи на те, що грузинська сторона у своїх прес-релізах та офіційних заявах завжди вказувала Вірменію як сторону-учасницю в даних навчаннях. Важко припустити, що грузинське військове відомство займалося «відсебеньками» і включало Вірменію в прес-релізи майбутніх навчань без погодження з вірменською стороною.

На думку більшості експертів, є дві основні причини відмови Вірменії від участі в даних навчаннях НАТО. Перша – це версія, яка стосується передбачуваного тиску Росії на вірменську сторону. Версія тиску російської сторони має достатньо підстав, якщо згадати про наростаючу напругу між Росією і США і, відповідно, якихось політичних «ревнощів» щодо країн, які так чи інакше нарощують свої відносини із західними політичними і військовими структурами.

Друга версія відмови – це участь в навчаннях Азербайджану, який веде вкрай ворожу політику щодо Вірменії. 

Можна з упевненістю стверджувати, що обидві версії зіграли свою роль у рішенні вірменського керівництва, але основною причиною відмови Вірменії від участі в натівських навчаннях є цілий комплекс проблем, перед якими стоїть вірменське керівництво, найважливішим з яких є питання забезпечення безпеки Вірменії та Арцаха у ймовірному військовому протистоянні з Азербайджаном.

Не секрет, що основний акцент у військовій концепції Вірменії є тісна взаємодія з Росією, що відображається не лише у поставках Росією вірменській стороні новітнього озброєння, підготовці вірменських військовослужбовців у військових вузах Росії і різнопланової інтеграції збройних сил Вірменії та Росії, а й у безпосередній військової підтримці у випадку загострення Нагірно-Карабахського конфлікту. Зрозуміло, що НАТО не буде підтримувати жодну з конфліктуючих сторін, а буде дотримуватися позиції жорсткого нейтралітету. Вірменська сторона так само добре розуміє, що Росія не братиме безпосередньої участі в бойових діях в Нагірному Карабасі, проте розрахунок вірменської сторони будується на тому, що, як мінімум, спільні військові угруповання збройних сил Вірменії та Росії і російські ЗС (дислокована у вірменському Гюмрі 102 військова база і російська військова авіація, дислокована в Єревані) будуть прикривати безпосередньо Вірменію від атаки азербайджанської армії зі сторона Нахічеванської Автономної Республіки (яка знаходиться в складі Азербайджану) і ворожих дій Туреччини, яка є стратегічним і військовим союзником Азербайджану і яка займає жорстку антивірменську позицію на міжнародній арені. Важливий фактор також членства Туреччини в НАТО, де турецькі військові займають друге місце після США за чисельністю і сукупною військовою потужністю. У даних умовах рішення Вірменії трохи пригальмувати свої відносини з НАТО продиктовані дуже прагматичними міркуваннями вірменської сторони. Тим більше, відмова Вірменії від участі у вище озвучених натівських навчаннях ніяк не може вважатися демаршем або охолодженням відносин Вірменія – НАТО, а, швидше усього, є тактичними кроками, співзвучними сьогоднішнім викликам, що стоять перед Республікою Вірменія.

Front News International, Єреван


Залишайтеся в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал в Telegram